26 Тра

Шалина́


Шалина, хаща

ШАЛИНА́, діал., хаща.
«Повів його у лісі не стежками, а шалиною» (Словник Грінченка)

«Навіть вікові діди не пам’ятають такого, щоб хтось живцем вибирався з того полону. Не часто й потрапляли туди, бо далекими околицями обминали карлувату, покручену, як у судомі, хаотично сплетену шалину…» (Борис Загорулько)

«Я взяла та й полізла, а там така шалина, що й справді тілько вовкам водиться; як тілько я там і очей не збулась?» (С. Мишанич)

«Та ось із припсілянських лук прискочив вітерець, приніс насмиканого з копиць духу злежаного сіна, розпанахав тишу і подався шалиною, розбуркуіочи сонну птицю.» (Григір Тютюнник)


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *