12 Тра

Професора чи професори?


razy copy

Навіть від людей з вищою освітою можна почути: професора пішли, вчителя засідають, офіцера виїжджають на полігон. Наголос, звичайно, ставлять на закінченні. Це не по-українському. У називному множини іменники чоловічого роду другої відміни, що позначають осіб, мають закінчення -и (для твердої групи): професори, офіцери та -і (для м’якої та мішаної груп): вчителі, секретарі.

Не завжди правильно використовують іменники чоловічого роду у сполученні з числівниками. За правилом, у поєднанні з два (три, чотири) вони також виступають у формі називного відмінка множини. Два (три, чотири) будинки, заводи (столи, стільці, студенти, школярі та ін.). Тим часом ми натрапляємо на такі фрази: “До гурту молоді підійшли два міліціонера (треба міліціонери)”, “У центрі міста виросли три багатоповерхові будинка (треба будинки)”, “Чотири студента (треба студенти) вже написали дипломні роботи”. Закінчення -а вживається лише в іменниках, що мають суфікс -ин (який випадає в множині): киянин – кияни – чотири киянина (частіше четверо киян)

Потребує пояснень використання з числівниками слова чоловік. Коли ми кажемо два (три, чотири) чоловіки, то маємо на увазі тільки представників сильної статі. А якщо йдеться про якусь кількість людей незалежно від статі, тоді буде закінчення -а: “На виробничу практику вирушило 103 чоловіка” (тобто люди обох статей). Цю особливість пояснюємо тим, що спочатку іменник чоловік мав у нас таке саме значення, як і в інших слов’ян,- являв собою однину до слова люди. Потім лексема чоловік семантично звузилася і стала позначати лише половину людства, а в своєму первісному розумінні вона була замінена словом людина. Є й ще варіанти: 103 особи, 103 (сто троє) людей.

(За Б.Рогозою)


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *