05 Жов

Ковалі слів


Коли письменникові бракує в мові звичних слів, він народжує нові. Так виникають авторські неологізми. В поезії І.Драча є такі його новотвори, як «журбота», «засмути», «білогруддя», «чорнобров’я», у Д.Павличка – «ластівочість», у М.Вінграновського – «зненавидь», у Л.Костенко – «орліший», у І.Світличного – «трояндиться». У М. Рильського — «розхмарене чоло», «білоодежна Дездемона», «празима»; у П. Тичини — «незриданні сльози», «весніти», «яблуневоцвітно», в Остапа Вишні — «селозатори міста» (за зразком «урбанізатори села»), «місто замайданилось»).

Авторські неологізми часом залишаються «оказіоналізмами», тобто не вириваються за межі твору, а часом стають загальновживаними словами.

Наприклад, І. Котляревський в «Енеїді» вперше вжив слова «несамовитий», «приміта», «розтовкти», «угамуватися». Т. Шевченко створив слова «вогняний», «мордуватися», «почимчикувати», «фортеця». Г. Квітка-Основ’яненко – «буденний» та «перемагати». П. Куліш – «вабити», «зграя»,»злочинець», «несвідомий», «покора», «послуга», «почуття», «рівність», М. Вовчок –»красень», «легкодухий», «намір», «питання», «струмінь». Л. Глібов – «бурмотати», «пожовкнути», «соромно». І. Нечуй-Левицький – «стосунок», «перепона», «квітник», «вигукування», «сміливість». А колекція новацій М. Старицького не має собі рівних за суспільною розповсюдженістю, відзначимо хоча б такі слова: «незагойний», «мрія», «завзяття», «байдужість», «темрява», «привабливий», «потужний», «нестяма» і багато інших. М. Старицький, зважаючи на неухильну працю в цій галузі, отримав навіть неофіційне визнання як «добрий коваль» неологізмів.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *