15 Кві

побожний

Кажуть: набожний
Не забуваймо про синоніми: побо́жний, богомі́льний, богобоя́зний, благочести́вий, богочести́вий


26 Лют

Бебехи відбити

синоніми до слова "бити"
Синоніми до слова “бити”:
БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ [ПРИГО́ЩУВАТИ] кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. чим, розм., ТЯ́ТИ [ТНУ́ТИ] рідше, ТРІ́СКАТИ кого, перев. по чому або у що, чим, розм., ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТИ підсил. розм., ГИЛИ́ТИ підсил. розм., ГОЛО́МШИТИ підсил. розм., ГРІ́ТИ підсил. розм., ДАВА́ТИ кому, перев. у що, по чому, підсил. розм., ДУБА́СИТИ підсил. розм., ДУ́ТИ підсил. розм., ДУХОПЕ́ЛИТИ підсил. розм., КОЛОШМА́ТИТИ підсил. розм., КРЕСА́ТИ підсил. розм., КРОПИ́ТИ підсил. розм., ЛОКШИ́ТИ підсил. розм., ЛУПИ́ТИ підсил. розм., ЛУПЦЮВА́ТИ підсил. розм., ЛУШПА́РИТИ підсил. розм., ЛУЩИ́ТИ підсил. розм., МАНІ́ЖИТИ підсил. розм., МІСИ́ТИ підсил. розм., МОЛОТИ́ТИ підсил. розм., МОСТИ́ТИ підсил. розм., МОТЛОШИ́ТИ підсил. розм., НАКЛАДА́ТИ кому, підсил. розм., ПЕРІ́ЩИТИ підсил. розм., ПОЛОСКА́ТИ перев. чим, підсил. розм., ПОТЯГА́ТИ [ПОТЯ́ГУВАТИ] перев. чим, підсил. розм., ПРА́ТИ перев. чим. підсил. розм., РЕПІ́ЖИТИ підсил. розм., ПІ́ЖИТИ підсил. розм., рідше, САДИ́ТИ перев. чим, підсил. розм., СТРИ́ГТИ кого, перев. чим, по чому, підсил. розм., ТІ́ПАТИ підсил. розм., ТЛУМИ́ТИ підсил. розм., ТОВКМА́ЧИТИ підсил. розм., ТОВКТИ́ підсил. розм., ТОЛОЧИ́ТИ підсил. розм., ТРОЩИ́ТИ підсил. розм., ЧЕСА́ТИ перев. чим, підсил. розм., ЧОВПТИ́ підсил. розм., ЧУ́ХРАТИ підсил. розм., ШКВА́РИТИ перев. чим, підсил. розм., ШМАТУВА́ТИ підсил. розм., ШПА́РИТИ перев. чим, підсил. розм., МО́РСКАТИ підсил. розм., рідко, БА́НИТИ підсил. діал., ВАЛИ́ТИ підсил. діал., МОЛОСУВА́ТИ підсил. діал., ПРАСУВА́ТИ підсил. діал.; ОБКЛАДА́ТИ розм., ОКЛАДА́ТИ розм. (кого, перев. чим – бити кругом, по всій поверхні); СИ́ПАТИ кому, перев. що, розм. (часто); ПІДДАВА́ТИ чим, розм. (звичайно знизу вгору); ВІДВА́ЖУВАТИ кому, що або чим, розм., ЗАТО́ПЛЮВАТИ кому, в що, підсил. вульг., ОГРІВА́ТИ кого, перев. чим, підсил. розм., ОПЕРІ́ЗУВАТИ кого, перев. чим, підсил. розм., ОПЕРІ́ЩУВАТИ кого, перев. чим, підсил., розм., ЗАЦІ́ДЖУВАТИ кому в що, підсил. вульг. (про окремі удари); КУЛА́ЧИТИ розм. (бити кулаком, кулаками); СТУСУВА́ТИ розм., ТАСУВА́ТИ розм., ТУ́ЗАТИ [ТУСА́ТИ] розм. (бити, штовхаючи чим-небудь – звичайно кулаком або ногою); ЧУ́БИТИ розм. (бити, хапаючи за чуба, волосся, а також бити взагалі); ВИТЯГА́ТИ [ВИТЯ́ГУВАТИ] розм. (чим – протягуючи по тілу); ШЛЬО́ПАТИ розм. (злегка бити рукою, долонею, перев. дітей); ПОЛОСУВА́ТИ розм. (залишаючи сліди, рубці у вигляді смуг); ГУЛЯ́ТИ по кому-чому, підсил. розм. (про знаряддя побоїв).

13 Лис

Cалют, сальва, яса

Сальва, салют, яса

Ми всі добре знаємо слово “салют”, а чи чули ви слова “сальва” та “яса”?

СА́ЛЬВА, и, жін., заст. Залп; салют (у 1 знач.). Серед криків.., серед сальв рушничних, звуків якоїсь музики показалася княжа коляска! (Гнат Хоткевич); Повітря струсили випали гармат, і, коли на часинку завмирали сальви, щоб невдовзі вибухнути знову, урочисто били дзвони (Натан Рибак); Сальви на його честь, почет і схиляння, урочисті пишні зустрічі — все приймалося Наполеоном як цілком заслужене (Панас Кочура).

ЯСА́, и, жін., заст.
1. Сигнал (у 1 знач.), знак. Понавкруги [навколо] ж гуде Орда хижа та жде, Коли дасть на грабіжку він ясу (Іван Манжура); Вернулася Ізольда Білорука. Трістан питає: — Що? Яка яса? — Щось мріє там далеко у просторі. — Щось біле?! — Чорне, як моя коса (Леся Українка).

2. Чутка, поголос.
♦ Пускати (пустити) ясу див. пускати.

3. Гучні звуки, гуркіт, грім. Я в серці, друзі, пронесу Гармат важких страшну ясу (Мал.)

4. Вітання гарматними залпами; салют. Турки-яничари од галери одвертали, До города Цареграда убігали, Із дванадцяти штук гармат гримали, Ясу воздавали [віддавали] (Українські народні думи); Гули в морозній вишині Церковні дзвони голосні, Розкати дальної яси, Народу світлі голоси (Микола Бажан).

5. Данина. [Мавка (черкає себе серпом по руці, кров бризкає на золоті коси Русалки Польової)]: Ось тобі, сестро, яса! (Леся Українка).

6. поет. Світло, сяйво. «Дивовижна краса!» Справді неба грайлива яса, Мов дівоче убрання святкове (Платон Воронько).

05 Лис

Взає́мини

Взаимоотношения українською взає́мини

Друзі, сьогодні ми вирішили нагадати про гарне слово “взаємини”. Теплі та щирі взаємини зігріють вас навіть узимку, а прохолодних краще не мати.

На хвилину, на мить утекти від життя,
На мить щирих взаємин зазнати,
Завітати на мить в світлий мир почуття,
Потім… потім… хоть знову конати!
(Павло Грабовський, І, 1959, 362)

Він прекрасно розумів, що вона в усьому від нього залежить, а все одно ставився до неї насторожено. Мабуть, така природа взаємин між сильною і слабкою статями. Навіть найжорстокіший із чоловіків не зможе довго жити з жінкою, яка не становить для нього таємниці, не має ніякої влади над ним. (Гаррієт Бічер-Стоу, “Хатина дядька Тома”)

18 Жов

Осіння лексика (частина 2)

Синоніми Непогода

Безгі́ддя, него́да, не́погі[о]дь, не́гі[о]дь (-годи), него́диця, ля́павиця, сльота́, слякота́, плю́та, чви́ря, него́дка, него́донька, мокроте́ча, мокре́ча, моква́, мочли́ва пого́да.

«Плю́та така́, що хоч за́раз гинь» (Франко).

Сльота́ – хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом, із багном на землі.
Моква́ – мокротеча.
Плюта – негода.
Ля́павиця – те саме, що сльота.
Мокроте́ча – мокра погода з дощем, снігом.
Мокрі́нь – вогкість, дощова погода.
Мокре́ча – те саме, що. мокрінь.
Чви́ря – непогода.

17 Вер

Я не в змозі?

Правильно: я не в змозі

Неправильно: я не взмозі…
Правильно: я не в змозі…
Я не можу, я неспроможний, я не маю сили, я не маю спромоги, не я не здужаю, я не здолаю, я не годен, мені несила, неспромога, немає сили, немає снаги, снаги не стає…

08 Вер

Говорити милощі

Милощі, компліменти

Нещодавно я звернув увагу, що не можу підібрати питомого українського відповідника до слова “комплімент”. Одразу ж зазирнув у онлайн-словники синонімів, але вони мені нічим не допомогли: Read More

07 Вер

Українці не тільки “говорять”, але…

синоніми до слова говорити

Нам відомі синоніми до дієслова “говорити”: вимовляти, віщати, промовляти, прорікати, розмовляти, ректи, казати, висловлюватися, балакати, лопотіти, лопотати, гелготіти, герготати, джеркотіти, дейкати, шварготати, шваркотіти…

Але ж українці ще й пашталакають, цвенькають, верзуть, базікають, просторікують, ведуть мову-річ, тягнуть, мурмочуть, мимрять, варнякають, жебонять, шепочуть, кричать, бурмочуть, бубонять, белькочуть, брешуть, язиком плещуть-ляпають-мелять, кленуть, хвалять, балагурять, лаються, сваряться, галасують, здіймають ґвалт, перемовляються, репетують, шпрехають, штокають, воркочуть, мукають, мекають, бекають, м’явкають, гавкають, сичать, хлипають, кудкудакають, квокчуть, ричать, гудять, бають, бештають, ганять, горланять, гукають, харамаркають, гугнять, гугнявлять, сперечаються, голосять, проголошують, повідають, словоблудять, чоколяду варять…

Read More