17 Тра

Зашарітися


ЗАШАРÍТИСЯ почервоніти, вкритися рум’янцем

ЗАШАРÍТИСЯ
почервоніти, вкритися рум’янцем

У кого думка думку обмина,
Не скоро той зустрінеться з метою,
Штовхають-бо гадки одну одна.
Що міг сказать я, крім «Іду з тобою!»?
І у рум’янцях зашарíвсь густих –
Змиває часом краска гріх собою.
(Данте Аліг’єрі «Божественна комедія», з італійської переклав Євген Дроб’язко)

«Слова, що нас збагачують: словник вишуканої української мови» – словник вишуканої української мови, покликаний відновити призабуті, а почасти несправедливо «викоренені» з народної свідомості, слова у нашій мові. http://mova.ga/knyzhky/


16 Гру

Навіч

Навіч

НАВІЧ, присл.
1. Своїми очима, особисто. — Ви ж так злякалися колись перспективи злиднів, а тут же побачили їх навіч… (Леся Українка); Гарматнки гримнули ще раз, і тепер вже й Данило загукав «ура», бо побачив навіч, як ганок П’ятої гімназії раптом наче вдарило молотом (Юрій Смолич).
// Наочно.

2. Перед очима, на очах, в очах; на очі. Бачили Орисю з якимсь паном, і якась дівчина навіть підгледіла, що то був Гордій; нарешті всім навіч прибігала Орися до Гордія в Радівку (Борис Грінченко); [Фамусов:] Де іншого шукать тобі взірця, як навіч приклад є отця? (Олександр Грибоєдов, Лихо з розуму, перекл. Рильського). І

3. Явно, очевидно; цілком. [Командор:] Я зумію одважно боронити прав лицарських, та тільки І треба, щоб вони були всім навіч безперечні (Леся Українка);
// Зовні. Завше певна в собі, тверда, навіч спокійна, — людина ся була чужа й незрозуміла для всіх, між ким доводилось їй жити (Дніпрова Чайка).

13 Гру

Цибатий

Циба́нь, циба́тень, цибатий

ЦИБА́ТИЙ, а, е, розм. З довгими тонкими ногами.
// Довгоногий (про птахів).
// Довгий, тонкий (про ноги).
// На високих тонких ніжках (про предмети).

ЦИБА́ТИ
1. Широко ступати, високо підіймаючи ноги; пересуватися підстрибом (перев. про людину чи тварину).
2. Робити стрибок, стрибки; стрибати.

ЦИБА́, довга нога
ЦИБА́НЬ, ЦИ́БА́ТЕНЬ, довгонога людина (довгань) або тварина.
ЦИБАНЯСТИЙ, те саме, що цибатий