За вашою логікою ром Малибу треба називати “кокосняк”? А шварцвальдский торт – “вишняк”? До того ж “absinthium” відповідає за “гіркий”, а не за “полин”. Тож або наведіть, будьласка, приклади використання ціх слів в українській літературі кінця 19 ст., або, вибачте, це виглядає чимось штучно вигаданим та ще й невправно.
За вашою логікою ром Малибу треба називати “кокосняк”? А шварцвальдский торт – “вишняк”? До того ж “absinthium” відповідає за “гіркий”, а не за “полин”. Тож або наведіть, будьласка, приклади використання ціх слів в українській літературі кінця 19 ст., або, вибачте, це виглядає чимось штучно вигаданим та ще й невправно.
“З такою красою, пані, не треба дуже піклуватися про смак своїх цукерків або настоянок; з таких ручок навіть полинівка здаватиметься за найсолодший нектар.” (І. Кочерга)
“Наче сам хоче зійти та засісти на отому зеленому, рипсом критому дивані, до отого столу, де в хрустальній карафці жовтіє лимонівка, або зеленіє полинівка, а в чорних пляшках …”(О. Кошиць)
Чиста мова Мені нічого ще не треба окрім істини. А саме в діскусіях народжується істина.
“…де в хрустальній карафці жовтіє “лімоновка”, або зеленіє “полинівка”, а в чорних пляшках пахне вишнівка з сливянкою. … (О. Кошиць) Тут автор перелічує – “лімонівка”, “полинівка”, “вишнівка” та “сливянка”. Всі напоЇ, окрім спірної “полинівки”, є простими горільчаними настоянками. Чи не доречно буде припустити, що й “полинівка” є простою горільчаною настоянкою на полину, а не більш складним за рецептурою абсентом, де присутні полин, аніс, фенхель та ще багато інших трав? Ось і доказ від І.Франка “…Гіркий, та нешкідний удар писарський, Мов полинівки чарка у шинкарки…” Навряд чи у шинку пили чарками абсент. Скоріш за все, пили саме горільчані настоянки: перцівку, сливянку, вишнівка т.і.
Я вважаю, що в Україні десь у Львові можливо і вживали абсент, але дуже сумніваюся, що там називали його “полинівка”. А те, що могли вживати в решті країни, навряд чи має щось спільне з абсентом. Це нагадує мені, як зараз кожний шанувальник домашніх напоїв власного виробництва називає ароматизований чимось і підфарбований чаєм самогон – коньяком!
Полинівка – горілка, настояна на цілющих травах, а також терені, суницях чи сливах. Дуже популярною була полинівка на гострому червоному перці в стручках. Полинівка була значно міцнішою за будь-яку настоянку.
Власні назви не перекладаються, а пишуться відповідно до української вимови й шукається відповідник, який є в українській мові. Ми ж не кажемо: Дойчланд, а кажемо: Німеччина; і не слід казати: туберкульоз, – якщо в українській мові є слово: сухоти. Тому автор має рацію: абсент – це витяжка гіркого полину. Частіше зазираймо до словників і шануймо своє.
Дойчлянд не кажемо. Але знаємо — вже добре. Не розуміли їхньої мови, то вирішили, що вони німі :). З “Дойчляндом” — окрема тема. Стільки назв, скільки має Німеччина у різних народів світу, немає, мабуть, у жодної іншої країни. Так історично склалося, що у федерацію (нім. бунд) увійшли і тевтонці, і алеманці, і шваби, і пруси, тощо.
Для всіх нормальних людей у крамниці на полицях стоять пляшки зі звичайною горілкою, але для виробника вони всі різні (за рецептурою, якістю тощо), але це не означає, що ми перестанемо називати ці напої горілкою, якщо виробник зробить срібний корок або в середину покладе стручок перцю.
Ми не наполягаємо на відмові від абсенту, тому не звинувачуйте нас у маячні.
Для всіх нормальних людей у крамниці на полицях стоять пляшки зі звичайною горілкою, але для виробника вони всі різні (за рецептурою, якістю тощо), але це не означає, що ми перестанемо називати ці напої горілкою, якщо виробник зробить срібний корок або в середину покладе стручок перцю.
Ми не наполягаємо на відмові від абсенту, тому не звинувачуйте нас у маячні.
Текі́ла — спиртний напій із соку серцевини блакитної агави, тобто агавівка)) Порівняйте з бурячанкою, іноді ми кажемо на неї горілка, іноді самогон або бурячанка, вас це не бентежить, правильно? То чому ми не можемо називати іноді абсент полинівкою, а текілу мексиканською горілкою? Ніде ми не писали про заперечення, про правильно-неправильно, ми розповіли вам про питомо українську назву спиртового напою з гіркого полину
Так давайте грецькі імена перекладати, всі американизми,латинизми та грецизми з мови викорінювати. Це значно полегшить розуміння мови як на рівні розуму, так і душі.
Ух ти…а я думала, що власні назви не перекладаються…
Що ви маєте на увазі? Абсент — спиртний напій, виготовлений з екстракту гіркого полину. А г. полин латиною буде Artemisia absinthium
Що ви маєте на увазі? Абсент — спиртний напій, виготовлений з екстракту гіркого полину. А г. полин латиною буде Artemisia absinthium
Коньяк – власна назва, в світі – бренді!
Коньяк – власна назва, в світі – бренді!
За вашою логікою ром Малибу треба називати “кокосняк”? А шварцвальдский торт – “вишняк”? До того ж “absinthium” відповідає за “гіркий”, а не за “полин”. Тож або наведіть, будьласка, приклади використання ціх слів в українській літературі кінця 19 ст., або, вибачте, це виглядає чимось штучно вигаданим та ще й невправно.
За вашою логікою ром Малибу треба називати “кокосняк”? А шварцвальдский торт – “вишняк”? До того ж “absinthium” відповідає за “гіркий”, а не за “полин”. Тож або наведіть, будьласка, приклади використання ціх слів в українській літературі кінця 19 ст., або, вибачте, це виглядає чимось штучно вигаданим та ще й невправно.
Грецьке абсінтіон, від якого походить французська назва напою, означає саме гіркий полин, а не будь-що гірке.
“З такою красою, пані, не треба дуже піклуватися про смак своїх цукерків або настоянок; з таких ручок навіть полинівка здаватиметься за найсолодший нектар.” (І. Кочерга)
“Наче сам хоче зійти та засісти на отому зеленому, рипсом критому дивані, до отого столу, де в хрустальній карафці жовтіє лимонівка, або зеленіє полинівка, а в чорних пляшках …”(О. Кошиць)
Osnova: južno-russkij literaturno-učenyj věstnik (1862)
Олександр Козубенко wikitionary і я з вами згодні.
Чиста мова Не зовсім зрозуміло чи тут йдеться саме про напій “Абсент”, а не про якись інший напій з полину.
На світлині йдеться про абсент, у другій цитаті йдеться про спиртні напої, а ми знаємо, що класичний абсент зеленого кольору, чого ж вам ще треба?
До речі, колись в Україні на ром казали “гарак”, але думаю, це був діалектизм.
Чиста мова Мені нічого ще не треба окрім істини. А саме в діскусіях народжується істина.
“…де в хрустальній карафці жовтіє “лімоновка”, або зеленіє “полинівка”, а в чорних пляшках пахне вишнівка з сливянкою. … (О. Кошиць) Тут автор перелічує – “лімонівка”, “полинівка”, “вишнівка” та “сливянка”. Всі напоЇ, окрім спірної “полинівки”, є простими горільчаними настоянками. Чи не доречно буде припустити, що й “полинівка” є простою горільчаною настоянкою на полину, а не більш складним за рецептурою абсентом, де присутні полин, аніс, фенхель та ще багато інших трав? Ось і доказ від І.Франка “…Гіркий, та нешкідний удар писарський, Мов полинівки чарка у шинкарки…” Навряд чи у шинку пили чарками абсент. Скоріш за все, пили саме горільчані настоянки: перцівку, сливянку, вишнівка т.і.
Я вважаю, що в Україні десь у Львові можливо і вживали абсент, але дуже сумніваюся, що там називали його “полинівка”. А те, що могли вживати в решті країни, навряд чи має щось спільне з абсентом. Це нагадує мені, як зараз кожний шанувальник домашніх напоїв власного виробництва називає ароматизований чимось і підфарбований чаєм самогон – коньяком!
Полинівка – горілка, настояна на цілющих травах, а також терені, суницях чи сливах. Дуже популярною була полинівка на гострому червоному перці в стручках. Полинівка була значно міцнішою за будь-яку настоянку.
збагачує синонімічний ряд та годиться у певному контексті.
Власні назви не перекладаються, а пишуться відповідно до української вимови й шукається відповідник, який є в українській мові. Ми ж не кажемо: Дойчланд, а кажемо: Німеччина; і не слід казати: туберкульоз, – якщо в українській мові є слово: сухоти. Тому автор має рацію: абсент – це витяжка гіркого полину. Частіше зазираймо до словників і шануймо своє.
Дойчлянд не кажемо. Але знаємо — вже добре. Не розуміли їхньої мови, то вирішили, що вони німі :). З “Дойчляндом” — окрема тема. Стільки назв, скільки має Німеччина у різних народів світу, немає, мабуть, у жодної іншої країни. Так історично склалося, що у федерацію (нім. бунд) увійшли і тевтонці, і алеманці, і шваби, і пруси, тощо.
Крейду і цибулю за Вашою логікою також перекласти потрібно? Взяти слав’янське “лук”? Та ні, краще вже німецьке, ніж схоже на “москальске”.
Мабуть)
Мабуть)
У росіян є “анисовая водка (анисовка)”, у нас “ганусі́вка”.
У росіян є “анисовая водка (анисовка)”, у нас “ганусі́вка”.
Маячня,це зовсім різні напої
А водка і горілка різні напої? А перцівка це не горілка?
У супермаркеті – однакові. За означенням – різні. Водка – настоянка з використанням горілки
Для всіх нормальних людей у крамниці на полицях стоять пляшки зі звичайною горілкою, але для виробника вони всі різні (за рецептурою, якістю тощо), але це не означає, що ми перестанемо називати ці напої горілкою, якщо виробник зробить срібний корок або в середину покладе стручок перцю.
Ми не наполягаємо на відмові від абсенту, тому не звинувачуйте нас у маячні.
Маячня,це зовсім різні напої
А водка і горілка різні напої? А перцівка це не горілка?
У супермаркеті – однакові. За означенням – різні. Водка – настоянка з використанням горілки
Для всіх нормальних людей у крамниці на полицях стоять пляшки зі звичайною горілкою, але для виробника вони всі різні (за рецептурою, якістю тощо), але це не означає, що ми перестанемо називати ці напої горілкою, якщо виробник зробить срібний корок або в середину покладе стручок перцю.
Ми не наполягаємо на відмові від абсенту, тому не звинувачуйте нас у маячні.
Чиста мова Молодці! Все правильно!
З такою логікою горілкою є віскі, текіла, скотіш і вся алколобуда
Текі́ла — спиртний напій із соку серцевини блакитної агави, тобто агавівка)) Порівняйте з бурячанкою, іноді ми кажемо на неї горілка, іноді самогон або бурячанка, вас це не бентежить, правильно? То чому ми не можемо називати іноді абсент полинівкою, а текілу мексиканською горілкою? Ніде ми не писали про заперечення, про правильно-неправильно, ми розповіли вам про питомо українську назву спиртового напою з гіркого полину
Ось і прийшли до суті… Полинівка – це полинівка. Абсент – це абсент. Різні рецепиури та країни походження. Тому ми не називаємо Джонів Іванами.
https://www.facebook.com/chystamova/photos/p.510113222478126/510113222478126/?type=3&theater
Це що?
А щодо Джонів, то ми називаємо Саакашвілі Михайлом, хоча він Міхеіл
Так давайте грецькі імена перекладати, всі американизми,латинизми та грецизми з мови викорінювати. Це значно полегшить розуміння мови як на рівні розуму, так і душі.
https://books.google.ru/books?id=vhlJAAAAcAAJ&hl=uk&pg=RA1-PA46#v=onepage&q&f=false
За посилання дякую
Перекладіть красиво : рєжім стрєльби одіночньімі
Це все речення? Воно висмикнуте з контексту
Режим поодинчого стріляння.
Гаразд, як звучатиме команда: одіночньімі огонь!
Поодинчими стріляй!
)))
Надо блеснуть!
Як мені подобається! Просто кльово!!!!!!!!
Як не назви, а все одно воно шкідливе )