06 Лип

Такі українські прислівники…


Живко, бавно - синоніми до швидко/повільно

Ба́вно — повільно

Жи́вко — жваво, моторно, швидко.

Заба́рно — повільно, неквапливо (Ніби й поспішає жінка, а справа посувається забарно)

Зага́йно — 1. повільно, неквапливо. (Все панові здавалося, що хлопи та джури пораються аж надто загайно)
2. у знач. присудк. сл., кому. Ніколи, обмаль вільного часу. (Тільки людям було загайно, бо вони ще не покінчили цілком у полі)

Зва́гом — повільно (Не біжи, не йди швидко, звагом)

Зві́льна — не поспішаючи, повільно. (Вона шила звільна, щоб успокоїтись; Анатолій звільна повів головою, справа наліво, немов угадував, де сидить Державна комісія);
// Не бурхливо, не сильно, тихо. (В горі, над верховіттям дерев, звільна подував легенький вітрець);
// Поступово, не зразу. (Звільна здобув він собі признання і пошану у селян не лише свого села, але й цілого повіту; Звільна народжувалися звуки нового дня: десь клацнув ланець коло криниці, хтось до когось озвався, прогуркотіла на шляху автомашина).

Ле́ґурно — Повільно (Гля’, як яструб летить леґурно! Чого це він? Чи не голуба несе; а мо й ззів, — важко.)

Пи́няво — повільно, неквапливо. (Маржинка що візьме в зуби [сіно], то так перевертав язиком, так пиняво жвякає, якби своє тіло їла)

По́вагом — не поспішаючи, не кваплячись; поволі, повільно. (Товарний потяг ішов задумано, повагом, залишаючи позад себе зелені вогні)

Поква́пно — 1. присл. до поквапний 2. дуже швидко, поспішно. (— Ідіть, ідіть. Я буду спати, — поквапно відповів хлопець.)

Покво́лом — неквапливо, не поспішаючи, повагом, спроквола. (Іде собі [Петро] покволом тай питав стрічного чоловіка: — А що се за весілля в нас скоїлось?)

По́хапцем — швидко, поспішаючи; похапливо. (Ми й не зчулися, як за поріг переступили. Кинулись духом і, не справивши нічогісінько, похапцем, звінчалися, щоб ще не розлучила нас пані)

По́хіпко — швидко, прудко.

Прикро́тно — спі́шно, нага́льно (Увійшла в пекарню Палажка, а попадя щось саме прикротно поралась коло тіста)

Прожо́гом — 1. стрімголов. Прожогом летить [Петро] з гори, підстрибуючи і підковзуючись. 2. Зараз же, відразу. Не знайшовши броду, не лізь прожогом у воду!

Проте́пом — прожо́гом, стрімголов

Сквапли́во — по́хапцем, поспішно

Спокво́лу, спокволя́ — поволі, помалу. (Все спокволя та спокволя йшов Олексій)

Спо́хвату — дуже швидко, поспішаючи; поспіхом, похапцем. (Вискочила [Настуся] на вулицю, зопалу та спохвату забувши навіть зачинить двері)

Спрожо́гу — 1. дуже швидко; поспішно, прожогом. (Знову миша спрожогу кидається убік, — знову ганяє по мишоловці…) // Раптово. 2. Діючи необережно.

Спрокво́ла́ — не поспішаючи, не кваплячись; повагом. (Спроквола переступивши поріг, швидко зачинив [хлопець] двері і побіг геть) // Протяжно, повільно і т. ін. // Не швидко, повільно. (Двері спроквола відчинились, і на порозі стала господиня) // Поступово, з часом, не відразу.

Тихце́м — 1. потихеньку, неголосно. 2. намагаючись не створювати шуму. 3. потай, непомітно, криючись.

Тельмо́м — швидко, миттю. (Він тельмом кинувся на шию Ленькові і обцілував його не раз та й не десять)

Ша́мко — швидко, метко, спритно (Гюлле залишила Ремо і шамко кинулась сторч у воду…)

Ше́бсько — швидко. (Бігти шебсько)


One thought on “Такі українські прислівники…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *