30 Чер

Язик до Києва доведе?


navigator

Досліджуємо далі словник Бориса Грінченка — на черзі невеличка збірка цікавих прислівників, якими давні українці послуговувалися під час мандрівок. Ясно, що сьогодні вже так ніхто не розмовляє, але уявімо на мить, що ми опинилися у XIX столітті — чи змогли би ми порозумітися з нашими пращурами?

Де́сбіч — По правий бік

За́біч — 1. в стороні; 2. затишний куток (Це місце було забіч від тих доріжок та алей, де звичайно гуляла міська публіка, — отже там їм ніхто не міг на перешкоді стати.)

Зо́пак — В зворотній бік

Зу́спіт — Назад (Однак в одну й ту саму річку двічі не вбредеш, коли б сталося диво і вона раптом потекла зуспіт, то Сергій, якому завжди щастило, наче голому в кропиві…)

На́бік — 1. На правий чи лівий бік чого-небудь. 2. На відстань від кого-, чого-небудь. 3. Залишаючи поза увагою; не звертаючи уваги.

Навзбіч — Стороною. (Поїхав не навпростець, а навзбіч.)

Навпрачки́ — Навпростець

Навсо́нні — На сонячному боці, на освітленому сонцем місці. (Ось навсонні дім із величними фронтонами й кольонами, теплівські луги, гетьманські будинки, незліченні комори, стайні й льохи, а на ґанку старого флігеля рожеволиций дідок із паличкою…)

Направе́ць — Направо. (Жінка почала збиратися туди, а чоловік тим часом вбрав якесь старе вбрання, замастив лице та й побіг направець через городи.)

На́опа́к — 1. В протилежний бік; 2. навпаки, навиворіт (Написав письмо наопак.)

Невзаворо́ті — Не по дорозі

Оба́поли — Те саме, що обабіч. (Розлогий український степ широко розкинувся обаполи — рівний і плаский)

О́бік — 1. присл. Поряд, поруч. 2. у знач. прийм., з род. відм. Уживається при вказуванні на положення одного предмета щодо іншого у знач. біля, поряд. (Трохи обік, край високої кручі, на камені самотньо сиділа молода жінка)

Обіч — 1, присл. Поруч, поряд. 2. у знач. прийм., з род. відм. Уживається при вказуванні на положення одного предмета щодо іншого у знач. біля, поряд, поруч. (До самої стежки, що круто спадала до Вужачої, вони йшли обіч)

О́даль — Віддалік. (Одаль від інших людей, на краю многошумного моря Ми живемо, і чужі поміж нас не мішаються люди)

О́двір — біля двере́й (Ста́ньте о́двір, щоб лихі́ соба́ки не повтіка́ли)

Околя́сом — Кружним шляхом; кругом. (І він околясом пішов до свого намету.)

По́біч — Те саме, що поряд (Ми їхали побіч у рафику, стояли побіч на цвинтарі.)

По́ве́ртом — (по)вертаючись назад; по дорозі назад.

Поворітьма́ — по дорозі назад (додому); (по)вертаючись назад (додому); (Їхавши поворітьма, заїхав до його.)

Поде́сьбіч — право́руч (Через міст, поминувши чорні проти білого снігу викрутаси Буга, звуженого до в’юнкої стежки широкими забережнями, звернули подесьбіч, у напрямку до базару.)

Позавгорі́дно — 1. іти, піти, їхати і т. ін. Кружним шляхом, стороною; городами, а не вулицею; 2. говорити, казати і т. ін., перен. Не прямо; натяками. (Ви ніколи мені щиро не скажете, а завжди манівцями, позавгорідно.)

Поо́біч — Те саме, що обабіч. (Пообіч рівних стежечок важко хилилися айстри)

Простяко́м — на(в)просте́ць, на(в)пряме́ць (Він їхав до нас простяком, а не тим шляхом.)

Су́біч — Те саме, що обіч.

Утропі́ — слідом (Ми їхали утропі за тобою.)


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *