09 Чер

Вхо́дини, вхі́дчини, новосе́лиця, новосі́лля


вхо́дини, вхі́дчини, новосілля, новосе́лиця

Вхо́дини, дин, мн. Народний звичай відзначати вселення в нове приміщення (звичайно житло); новосілля. Пишно й бучно відсвяткував Бжеський свої входини й почав улаштовувати господарство (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 241)

Вхі́дчини (Ухі́дчини), чин, мн. Те саме, що входини. Чайченкова мати купила хату у Любчиках.., то ми усі на вхідчинах тих були (Марко Вовчок, I, 1955, 194);

Новосі́лля 1. Місце чи будинок, куди недавно хто-небудь переселився або збирається переселитися; нове житло. Якщо він надумає саме в ці дні переїздити на новосілля, то ви з великою охотою пособите йому (Любов Яновська, I, 1959, 432); Бригадир сім’ю везе на новосілля, У рублений, новий, у свій колгоспний дім (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 99);
// Переселення в нове житло. Новосілля — радість не тільки для тих, хто одержує нову квартиру, а й для товаришів, друзів (Народна творчість та етнографія, 3, 1962, 41); Пішли всі разом, товариші поздоровили її з новосіллям, і Олена почала влаштовуватись (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 60).

2. Святкування з нагоди переселення в нове житло. Він запрошував дорогих гостей на новосілля (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 227); Порадились ми з Марією: треба новосілля справляти (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 38).

Новосе́лиця


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *