28 Сер

Вдалий час чи слушний час?


Вдалий час чи слушний час?
Натрапляю якось на такий пасаж: “Це вдалий час для вирішення ділових питань…”. Чи ж не відчуває наше вухо у парі вдалий час якоїсь штучності, натягнутості? Відчуває. Чому? Бо подані у словниках як рівнозначні слова двох різних мов часом у лексичних парах або ідіомах не вкладаються у рамки записаного у словниках перекладу. Словники дуже часто не фіксують усіх можливих комбінацій того чи того слова. Автор наведеної цитати “відштовхувався” від російської пари “удачное время” (не дуже вдалий варіант пари “удобное время”). Але в нашій мові у комбінації з часом прижився не прикметник вдалий, а інший епітет. Пари вдалий час у фольклорі та творах нашої літератури не засвідчено. Зате у нас існує пара слушний час: “Вони бояться, що ти… у слушний час повернеш в Україну” (І. Франко).

Саме цю пару і треба було вжити у наведеній цитаті. А укладачам наших РУСів варто додати до перекладу слова “удачный” прикметник слушний (коли йдеться про час).
(Святослав Караванський)


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *