02 Гру

Поспіль


поспіль

ПОСПІЛЬ, присл.

1. Один за одним (у часі); вряд, підряд. На цьому тижні є два дні поспіль святочних (Любов Яновська, I, 1959, 432); Нікому не зупинити блискавиць, нічим не відвернути оті високі, летючі, вогнисто-червоні траси «катюш»! Мчать поспіль, нестримно, навально, мовби сама доля спрямовує їх по небу зі сходу на захід, посилаючи народам Європи радісних червоних своїх буревісників: визволення близьке! (Олесь Гончар, III, 1959, 42); Хлопець вільно підіймав якірець п’ятнадцять разів поспіль (Олесь Донченко, II, 1956, 446);

// Рік у рік, день у день і т. ін. — Чи жива наша зозулечка, а чи присвятилася бідна голівонька? — запитала увіходячи та бабуся, що вже двадцять років поспіль на богомілля ходить (Любов Яновська, I, 1959, 59); Дощ, негода, багнюка, а він ходить з світання до смеркання біля плуга.. І так поспіль місяців зо два день при дні, з ранку до вечора (Спиридон Добровольський, Олов’яні солдатики, 1961, 34);
// Безперервно, весь час протягом якогось періоду. Дощі поспіль йдуть (Номис, 1864, № 599).

2. Не минаючи жодного місця; суцільно. Він міряє землю не поспіль, а по урочищах, тримаючи в пам’яті усі кроки довжини і ширини (Михайло Стельмах, I, 1962, 376);
// Скрізь, по всіх місцях. Якби не ставили на Дніпрі гідроелектростанцій, давно вже б поспіль вкрився піщаними перекатами (Михайло Чабанівський, Течо вода.., 1961, 31); Непомітно на пагорбах, на схилах, біля ярів, поспіль в усьому лісі зайняв свої позиції жовтень (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 108);
// Усі (усе) чисто, без жодних винятків. .. коли революція на ділі пішла далі, до повного знищення монархії і до створення Рад (робітничих, солдатських і селянських депутатів), ліберальна буржуазія стала поспіль контрреволюційною (Ленін, 32, 1973, 375); Хрести били прості, поспіль дерев’яні (Олександр Довженко, I, 1958, 75);
// Цілком, повністю. Гостійці [гості] своїй я сканувала [розповідала] те, об чім вона питала мене, що вже нас не зовсім, справді, ведмеді з’їли, не поспіль вже нас, справді, й простота посягає… (Марко Вовчок, I, 1955, 379).

3. Разом, укупі. Бувай же здоров, пане господарю! З своєю милою господинкою, зо всею поспіль челядочкою (Словник Грінченка); В холодку, під крислатими горіхами волоськими, полягли розвідачі поспіль з робітниками та серед веселої балачки снідають, чим хто має (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 210); Кожен робить своє, щось маленьке і скромне, але знає, що поспіль працюють інші (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 179).


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *