15 Гру

Сопу́х


сопух, сморід

СОПУ́Х, а, чол., Сморід. Ця духота й цей сопух запаморочували доразу кожного свіжого, що входив до хати (Лесь Мартович); На нього дихнула моторошна глибінь ями важким солодкуватим сопухом (Петро Колесник).

Тяжкий сопух, складений із багатьох смородів — прілих онуч, поту, людських випарів, гасу, чаду, розпареної глини й безліч інших запахів, забивав дух і туманив голову… (Іван Багряний, «Людина біжить над прірвою»)


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *