24 Жов

Гарна мова — одним словом


garna-mova-4

Ладнати (жити в злагоді)
Мені здавалося, що до певної міри її зникнення було невідворотною подією. Бо що сталося, того не відвернути. І не мало великого значення те, як упродовж чотирьох років ми між собою ладнали. (Харукі Муракамі «Погоня за вівцею»)

Легіт (легкий приємний вітерець)
Дружина виливала ту водичку мужеві в суп, той виїдав його, дякував за ласку і мався пречудово. Правда, по кількох годинах йому страх як праглося пити, потім він клався в ліжко, а через день прекрасна неаполітанка, що нагодувала свого чоловіченька супом, ставала вільна, як весняний легіт. (Михайло Булгаков «Майстер і Маргарита»)

Лівиця (ліва рука)
Раптом мені здалося, що найнагальніша справа у світі – це стиснути в кулак пальці лівиці й врізати боковим ударом в незахищене адамове яблуко юнака, котрий сидить поряд зі мною. (Стівен Кінг «Острів Дума»)

Літепло (тепла вода)
Дивовижне місто з високими білими будинками, золотоверхими церквами, розкішними деревами, воно мовби зависло в повітрі, і всім нам потрібно було дістатися туди, в наше місто. Але люди стояли занімілі, їх лякав велетенський, у кілька верст, водяний простір. І тоді я закачав холоші штанів і ступив у воду, що сягала трохи вище кісточок і була як літепло. (Юрій Мушкетик «Гетьманський скарб»)

Літувати (проводити літо)
Мавка: Як навіки? Ти ж казав, що тільки літувати будеш тута.
Лукаш: (ніяково) Та я не знаю… Дядько Лев казали, що тут мені дадуть грунтець і хату, бо восени хотять мене женити. (Леся Українка «Лісова пісня»)

Людці (недостойні люди)
Невпевненість тільки промайнула в очах Ленґдона, але Тібінґ її помітив. Це брехня. Відчайдушна, жалюгідна брехня, щоб урятувати Софі. Тібінґ глибоко розчарувався в Робертові Ленґдоні.
«Я самітній рицар в оточенні негідних людців. Доведеться мені розшифровувати пароль самотужки». Тепер Ленґдон і Неве стали для Тібінґа тільки загрозою… так само як і для Грааля. (Ден Браун «Код да Вінчі»)

Словник вишуканої української мови – данина великій мовній спадщині, яку у різні часи з нами щедро розділяли майстри художнього пера. Понад 1500 словникових одиниць дозволять користувачам поглибити знання рідної мови, збагатити активний словниковий запас, розмовляти і писати українською мовою якнайвишуканіше. Замовити словник (з авторським підписом) за ціною видавництва http://mova.ga/knyzhky/


76 thoughts on “Гарна мова — одним словом

  1. Петрович Хунтівський

    Ліва рука – це “шуйця”, взагалі-то… А права рука- “десниця”. До речі, українське “шульга” – це рос. “лєвша”… “ЛітЕпло” – це не тільки “тепла вода”, це взагалі – щось тепленьке… Щодо “ладнати” – тобто, якщо мені жінка каже, що треба до дверй стодоли клямку приладнати – то вона має на увазі, що з тою клямкою я мою жити в злагоді, чи шо?

    • Чиста мова

      Крім “шульги” ) “(о челов.) лівша́, шульга́, (только о мужчине) ліва́к, лівша́к (-ка́), лівшу́н (-на́), лівку́т, лівку́тник, лівцу́н, (зап.) манько́, маньку́т, майку́т, майку́тник, (только о женщине) ліва́чка, лівшу́нка, лінку́тниця, лівцу́нка, (зап.) маньку́тниця, майку́тниця. [Вона́ лівша́: все лі́вою руко́ю ро́бить (Богодух.). Чи ти шульга́, що лі́вою руко́ю мете́ш? (Борзенщ.)].”

    • Петрович Хунтівський

      Ой, панове! От я вас дуже прошу – не тицькайте мені у пику отії-во ніїбацца вумні словники якогось-там затертого року, і складені якимсь вельми поважним дядьком-професором 100 років тому! Мова – це така штука, якою розмовляють люди! І ми’ якось паралельно, що там пише дядько! Бо я розмовляю так, як говорили мої бабо й дідо, мамо й тато! Як говорить народ! І я вважаю, що я розмовляю досить чистою українською. Так, не без якихось діалектизмів – але то таке 🙂

    • Ігор Шандрігон

      З дідом-бабою спілкуваться треба, звісно, але можна і книжку погортати, вони теж мовою пишуться, і в них, на відміну, добирають слів, думають перш ніж щось бовкнуть. І переважно недурні люди, видається, теж на відміну.

    • Євген Чорний

      До #Чиста мова Спасибі Вам за ці пости – це добра справа.

      Щодо трактування, що Ладнати – це (жити в злагоді), якраз є неправомірне розуміння Слова, як на моє розуміння. Оскільки зла+года це, навіть, не є синонімом слова-поняття “згода”. Ті діячи, які закликають до “злагоди”, вони не до ладу у суспільстві закликають. Згода чи злагода – це мова про суттєво різне. Тому доладні справи – це може бути “згодою” або і “злагодою” (оці мінські угоди – це і є злагода, але не є згода), але але уладнені справи – є лад – це ніяк не може бути “злагодою”.
      P.S. Було б цікаво побачити Ваше пояснення такого поняття, як “глузд”, що часто-густо застосовують нинішні різні промовці. Тому що це, за моїми уявленнями, ще один із прикладів, як люди втрачають розуміння слова і воно набуває для них як би іншого смислу, хоча первісний смисл продовжує жити у слові.

    • Катерина Масалова

      Отак завжди буває, коли хтось комусь нав’язує свою думку, вважаючи її єдино правильною! Позиція розлюченого Петровича Хунтівського є тому підтвердженням. Не треба неукраїнцям братися вчити українців рідної української мови! Якщо хочете знати мою думку з приводу словників, то українцям вони, ті словники, “до с*аки”, бо українці рідну мову вчать не за допомогою словників, написаних для отримання гонорару чи визнання наукових досягнень автора, а від колиски і до скону в повсякденному житті, в процесі навчання, в спілкуванні з оточенням, читаючи, пишучи, слухаючи, розмовляючи і співаючи пісень! Рідною живою мовою! Порівняйте мову Шевченка, Котляревського, Нечуя-Левицького, Сковороди, Франка, Кобилянської, Стефаника, Гната Хоткевича, Гончара і сьогоднішніх авторів! Можете сказати, що одна чиясь українська мова більш українська і більш правильна, а інші – неправильні? Словники – то лишень подібність певного часового зрізу мови, що розвивається повсякчас. Щось стає архаїкою і виходить із ужитку, а щось твориться, виникає, запозичується і збагачує мову…

    • Катерина Масалова

      Чиста мова, Ви добре знаєте про що я кажу, бо наголошую на цьому вже не вперше. Калічення мови відбувається щоразу, як тільки мовним питанням починають займатися політики або “заробітчани”! Нові часи приносять нові віяння – то маскалі “удосконалювали” українську мову так, як їм було зручно, то новітні “мовознавці” -комерсанти (із дипломами, науковими званнями, звісно 🙂 ) навчають української, називаючи словник “словарьом”! А в мовні авторитети Ви кого взяли? Харукі Маракамі? Михайла Булгакова? А ось щодо Б. Грінченка : “Видатний український письменник і вчений, критик, мовознавець, освітній і громадський діяч Б.Д. Грінченко народився 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині, тепер Сумської області у родині відставного офіцера із збіднілих дворян. Сім’я володіла 19 десятинами землі, переважно лісу, та водяним млином. Батько добре знав українську мову, але спілкувався нею тільки з селянами, дома ж розмовляли тільки російською…” Хлопчик мову знав і любив, але ж дома “розмовляли тільки російською”…

    • Чиста мова

      Катерина Масалова, Грінченко з Кримським чужинці, Шевельов теж, вважаєте, що вони калічили мову?
      А щодо “лівиці”, то вона є не тільки у Грінченка. Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська), Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський), Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.), Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)

    • Ігор Шандрігон

      Суперечка щодо “ладнати” дивна. Змалку знаю як синонім російського слова “ладить”. Саме у сенсі жити в злагоді актуальніше зараз, ладнати в іншому сенсі застаріле, а приладнати і обладнати це майже інші слова. В будь-якому разі, зарозумілі панове, подібні претензії нагадують чехонтівський лист до вченого сусіда. Хоча шо вам той москаль (чи, вірніше, рускоязичний), якщо вам Грінченко расово не годиться…

    • Катерина Масалова

      Ото ж бо воно, що “рускоязичний” автор словника для Вас більший авторитет, ніж український народ – носій живої мови! “Чиста мова”, боріться, на здоров’я, зі сленгом, нецензурщиною, жаргоном, калькою із російської – в цьому я вас цілком підтримую. Але не треба “чистити мову” від омонімів, синонімів, антонімів, фразеологізмів, архаїзмів, діалектизмів та рідкоуживаних слів, або перекручувати їх значення, трактуючи на свій розсуд. Візьміть, до прикладу, слівце “сількісь”, яке досі вживається на Полтавщині і подивіться його значення в “Словарі” Грінченка! Як Ви гадаєте, кому краще знати зміст цього слова? Яке в біса там “ладно”, коли мова йде про малозначущу кількість?! ( “Та й сількісь тої зими!”) 3:)

    • Катерина Масалова

      Чиста мова, перепрошую, справді, побачили оце Ваш комент, де Ви визнаєте, що Ви навели лише одне із значень слова “ладнати”. Але саме це і дало призвід до не потрібної суперечки. Нехай собі чоловіки “ладнають” прилади, обладнання та обладунки, (доводять все до ладу), “приладнають” клямки до дверей у стодолі, а я піду “лагодити” сніданок, щоб був лад у родині 🙂

    • Тарас Береза

      http://sum.in.ua/s/ladnaty 1. з ким, неперех. Жити в мирі, злагоді. Він з братом ладнає (Словник Грінченка);
      // Знаходити шляхи до злагоди, примирення; порозуміватися. [Мекдугел:] Негайно їдьте до Геррісона. Ви найшли того йолопа, ви й ладнайте з ним (Мирослав Ірчан, I, 1958, 250).

  2. Vitaliy Nagornyi

    Чудовий проект! В умовах, коли суржик та кальку з російської чути по всій країні, це саме те, що потрібно. Було б добре ще, якби ви могли ставити наголоси у словах. Деякі слова можуть бути новими для людей, і тому вони можуть не знати, як саме їх вимовляти.

  3. Катерина Масалова

    Наголос в слові літепло робиться на першу голосну – лІтепло, а не літЕпло. І насправді означає не теплу воду взагалі, а літнє тепло води! Бо є ще зимна, холодна, прихолодна вода та прихолоднувата, тепла і пригаряча – в залежності від того, як вона сприймається шкірою людини. Літепло – то щось середнє між прихолоднуватою і теплою, вже нагрітою до 36-38 градусів, водою. Хоча найчастіше це слово справді вживається для опису відчуття шкірою температури води, його можна також застосувати до відчуття теплого середовища взагалі.

  4. Oksana Yertsova

    Люди, як можна домогтися злагоди в країні, як ми не можемо порозумітися в питаннях мови? Таке враження, що сперечаємось не заради істини, а заради процесу

    • Катерина Масалова

      А в тому то і полягає істина, що саме в процесі вихолощення мови таким способом, калічиться мова народу! Якщо слово має багато омонімів, тобто, одне і те ж слово має різні значення, то не варто висувати якесь одне значення, не згадавши, що є й інші. Ви подивіться на оті півтори тисячі словникових одиниць, що пропонуються в словнику, котрий начебто має збагатити, розширити, зробити вишуканішою … мову українця?! Та в середнього об’єму англо-українському “дікшенрі” міститься порядку 40 – 60 тисяч отих самих “мовних одиниць”!!! Заявляти таке про півторатисячний словничок – повна профанація! Хіба ж можна вважати українську мову настільки бідною, що її може збагатити отаке убозтво?! Банальна заробітчанська компіляція, щоб не сказати гірше!

    • Чиста мова

      Ви порівнюєте різні речі, академічний словник з авторським, мета якого зовсім інша. “Словник є черговою спробою відновити у колективній пам’яті призабуті слова, багато з яких і не пригадаємо, коли вживали востаннє.”

    • Катерина Масалова

      Чиста мова , саме оцей : “Понад 1500 словникових одиниць дозволять користувачам поглибити знання рідної мови, збагатити активний словниковий запас, розмовляти і писати українською мовою якнайвишуканіше”! Невже Ви українців вважаєте такими собі “Еллочками Людоїдками” із її словниковим запасом у 30 слів, коли таке пишете?! Хіба можна поглибити знання РІДНОЇ мови за допомогою такого куцого словничка?

    • Катерина Масалова

      Оксана Ерцова, так отож бо й є, що “кому як”! Якщо не вивчати рідну мову змалку, то потім приходиться слугуватися отакими “цитатниками”, котрі дають обмежену інформацію про значення слів і ілюструють застосування лише одного із омонімів, вибраного автором словника на свій власний смак і розсуд! Ну, скажіть, кому із справжніх шанувальників рідної мови сподобається така “кастрація” мови?!

    • Чиста мова

      Цікаво, а ви на вулицю іноді виходите? Ви бачите людей навколо себе? Є люди яким все одно ковбаса чи калбаса аби вона була, як балакали їх батьки суржиком, так і вони балакатимуть, Є інші, у яких з’явилося невеличке(!) бажання покращити мовлення, що ви їм порадите? Академічний словник? Зазирнуть вони в нього і після перших слів “а, аа, абажур, абат, абатиса, абатство, абатський, аберація, абзац…”, яка буде реакція, як гадаєте?
      Таких людей потрібно зацікавити, на мою думку, ця книжка саме для цього, а вже потім буде академічний словник, українська література тощо.

    • Катерина Масалова

      Чиста мова, ніколи людина, котрій все’дно як вимовляти слово “ковбаса”, не купить Вашого словника! У неї просто інша система життєвих цінностей. Та коли вже людина сама має мотивацію до вивчення української мови, вона її вивчить за будь-яких обставин. В словник зазиратиме тоді, коли їй потрібно буде перевірити орфографію, а для розширення словникового запасу прийдеться читати класиків української літератури, а не словника. Читатиме вірші того ж Кобзаря чи Каменяра ;), слухатиме виконавців народних ( і не тільки!) українських пісень, а не російську попсу, дивитиметься українські телепередачі! Тільки так можна наново полюбити і вивчити рідну мову, а не за допомогою словників 🙂 Я – гуцулка з Буковинських Карпат, де говорять гуцульською говіркою, а не розмовляють українською літературною мовою. У Вас є зауваження щодо “чистоти” моєї української мови? Може мені продемонструвати Вам своє володіння російською мовою? А написане білоруською, чеською, польською, словацькою мовами Ви можете читати і розуміти без словника? Я це роблю. хоча навчалася зовсім не на філолога!

    • Чиста мова

      У вас мова чудова, але потрібно розуміти, що всі люди різні, і мотивація у них різна. Світ не чорно-білий, є люди які хочуть вдосконалити мову, але не хочуть міняти звичок, вони чують поради читати українською мовою, вони готові читати, але не “шкільних” авторів, у них є вибір? Як у нас справи з українською книжкою? От і виявляється, що на кону або лишити все як є, або міняти свої звички, відмовлятися від улюблених авторів тощо. Вважаю, що мають бути як академічні шляхи для вдосконалення мови так і аматорські, чим більше шляхів, стежок, доріг до вивчення мови тим краще.

    • Катерина Масалова

      Чиста мова , а хто казав про шкільних авторів? Від себе можу порекомендувати до читання “Еніїду” Котляревського. Читається надзвичайно легко, весело – запевняю Вас, що от що-що, а “Енеїда” не може не сподобатися читачеві 🙂

    • Катерина Масалова

      Чиста мова, а хіба всі її читали в школі? Як щодо “У неділю рано зілля копала” або “Земля” Ольги Кобилянської? (Просто вже майже сорок років минуло з того часу, як я закінчила школу 🙂 ). Кажуть, на колір і смак товариш не всяк, але ж при небажанні читати всяка відмовка згодиться, чи не так? Адже сприйняття вже давно прочитаної книги при перечитуванні наново може бути зовсім іншим, ніж раніше. Часто привертають увагу саме деталі, які колись пройшли повз увагу при бажанні якнайшвидше дізнатися розв’язку інтриги, закладеної в сюжеті. От, наприклад, проза Івана Франко. Його оповідання “Ліси і пасовища” тепер читається так, ніби картини в ньому змальовані із сьогодення, – настільки минуле перегукується із сучасним… Але я все – таки прямо зараз піду спати, бо відчуваю, що стомилася. Ще раз – надобраніч, Чиста мова!

    • Катерина Масалова

      Тарас Береза, не кожний ремісник стає майстром, здатним виготовляти одні шедеври. Комусь бракує навичок і досвіду, а хтось вважає, що і таке розлетиться, як гарячі млинці… Все, дискусія закрита!

  5. Maria Shumska

    Ладнати – це припасувати, ремонтувати, складати, налагодити і т.д. Вживається у випадках як до матеріальних речей (як згори згадували про двері та клямку) так і до не матеріальних (стосунки між людьми). Вважаю що слід подавати всі значення аби не чинити блуду. І до слова — похідне від нього “ладна” вживається як “гарна” чи “файна”. Тобто як кінцевий варіан чогось складеного, зробленого чи налагодженого, і т.д. … Вони ладна пара; була ладна гулянка; маєш ладний вигляд…

  6. Тарас Береза

    Шановні друзі, усім вдячний за Ваші дописи. Окремі слова природно мають декілька значень. Також, значення кожного слова розглядаймо у поданому контексті. На те й у словнико подано 496 прикладів вжитку з кращих творів української та світової літератури.

    • Катерина Масалова

      Оцей “шедевр” пропонуєте мені брати за зразок : “З теплої, як літепло, ..води…” ?! Тобто, “з теплої, як тепла вода, води”? 3:) Тарас Береза, може комусь і подобається ганьбитися, видаючи тавтологію за вишуканість мови, але я не хочу того сприймати як належне!

    • Катерина Масалова

      Чи може Вам здасться більш змістовним ще однин приклад застосування наведеного в словнику значення слова “літепло” як “щось тепленьке” : “З теплої, як щось тепленьке, води…”? Що, хіба тепер стало хоч на йоту краще? Отож бо й воно!

    • Катерина Масалова

      А тепер погляньте ось сюди : “…І тоді я закачав холоші штанів і ступив у воду, що сягала трохи вище кісточок і була як літепло. (Юрій Мушкетик «Гетьманський скарб») Вставляємо сюди наведене мною значення слова “літепло” і поглянемо, що з того вийде : “…І тоді я закачав холоші штанів і ступив у воду, що стояла трохи вище кісточок і була як літнє тепло”. Спитайте себе, як герой Мушкетика дізнався про те, що вода була саме “як літепло”? Хіба не через відчуття теплоти води шкірою босих ніг? А вираз про те, що “вода була як тепла вода”, чи що “вода була як щось тепленьке” взагалі перетворюється на посміховисько! Вода була як щось тепленьке – це як? Як випорожнення, що не встигли ще охолонути? Годі! Мені набридло переконувати людину, котра не хоче прислухатися до моїх доводів. Не хочу знати, що саме заважає Вам це робити, – не хочете, то й не треба! Моя мова від того біднішою не стане! І мова мого народу – також! Почує той, хто захоче почути. Бувайте!

  7. Тарас Береза

    Катерина Масалова краще послухайте якою “багатою” мовою сьогодні говорять українці, зробіть для них щось своїми руками, а потім даватимете свої упереджені оцінки.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *