18 Вер

Добірка смачних слів від Кіндрата Книша


part6
Значення цих слів ми знаємо, але коли ми востаннє їх вживали?

Брьо́хатися — 1. Поволі рухатися в чому-небудь рідкому, грузькому (воді, болоті, снігу і т. ін.). 2. Плескатися, хлюпатися.

Бундю́чний — 1. Надмірно чванливий, пихатий. 2. Дуже багатий; пишний, розкішний. 3. Пишномовний.

Ви́гулькнути — 1. Виринати з води. 2. Раптово, швидко з’являтися звідки-небудь, з-за чогось; показуватися, виглядати.

Витребе́ньки — 1. Вигадки, примхи, забаганки. 2. Те, що не має практичного значення і звичайно служить для прикраси.

Вряди́-годи́ — Зрідка, нечасто, деколи.

Гайну́ти — Швидко побігти, помчати; майнути.

Гли́пати — Дивитися, поглядати.

Де́щиця — Незначна кількість чого-небудь; трохи.

Допі́ру — 1. присл. Тільки що, щойно. 2. спол. Тільки.

Же́вріти — 1. Догоряти без полум’я; тліти. 2. Виблискувати яскравим світлом, давати яскраве світло. 3. перен. Яскраво відбивати світло сонця або інших тіл. 4. перен. Існувати приховано, затаєно; тліти.

Жмут — 1. Невелика в’язка чого-небудь; пучок. 2. Шматок тканини в зім’ятому чи скрученому стані. 3. у знач. присл. жмутом (жмутами). Про стан, коли кілька однорідних предметів зв’язані разом. 4. перен. Про те, що виходить чи розходиться у великій кількості з одного місця.

Закапе́лок — 1. Куток, невелике місце поза чим-небудь, у чомусь. 2. Невелике, тісне приміщення, маленька прибудова до чого-небудь.

Захара́щений — Дієпр. пас. мин. ч. до захарастити.

Йо́лоп — Те саме, що дурень 1; бевзь, недотепа.

Каню́чити — Настирливо й жалібно (часто до набридливості) просити що-небудь у когось; випрошувати, циганити.

Кошла́тий — 1. З розкуйовдженим, розкошланим волоссям. 2. Який має густу відстовбурчену, розкуйовджену вовну, шерсть (про тварин).

Ла́нтух — 1. Великий мішок з грубої тканини. 2. чого. Міра, що дорівнює вмісту такого мішка. 3. перен. Неповоротка, неспритна людина.

Ла́сува́ти — їсти що-небудь смачне

Майорі́ти — 1. Невиразно виднітися вдалині; маячити. 2. Те саме, що мигтіти. 3. Коливатися під дією вітру.

Мру́житися — Мружити очі; жмуритися.

Незуга́рний — 1. Який не має навиків до чого-небудь, не вміє робити чогось; нездатний, неспроможний. 2. Який має неприємну зовнішність, непропорційну, недоладну будову і т. ін. (про людину); некрасивий. 3. Непоказний, непривабливий зовні (про предмети); негарний. 4. Невміло, без майстерності зробл., виконаний, пошитий і т. ін.; невдалий. 5. Не такий, як треба; поганий.

Нівро́ку — 1. Нічого собі, непогано, так як треба. 2. у знач. вставн. сл. Уживається для вираження побажання не принести горя, не наврочити кому-небудь своїми словами.

Оба́біч — 1. присл. З обох боків; на обидва боки. 2. у знач. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на розташування, переміщення і т. ін. кого-, чого-небудь по обидва боки об’єкта.

Одоро́бало — Те саме, що одоробло. 1. Великий, громіздкий предмет. 2. зневажл. Незграбна людина.

Пері́щити — 1. перех. Сильно бити, сікти, шмагати. 2. неперех. Сильно, безперервно йти (про дощ).

Поре́паний — Який порепався.

Розпері́зуватися — 1. Розв’язувати, розстібати на собі або знімати з себе пояс. 2. перен. Ставати нестриманим, свавільним, нахабним.

Спро́квола́ — Не поспішаючи, не кваплячись; повагом.

Строка́тий — 1. Укритий, розписаний різнобарвними смужками, плямами і т. ін., забарвлений в різні кольори; пістрявий. 2. перен. Який складається з різних елементів; неоднаковий за складом; неоднорідний, різноманітний. 3. перен. Який постійно вередує, діє наперекір кому-небудь; якому важко догодити; вередливий, примхливий.

Ти́цяти — 1. неперех., чим, у що. Різко торкатися кого-, чого-небудь чимсь. 2. перех. Різким або недбалим рухом подавати, віддавати щось кому-небудь. 3. неперех., чим. Різким рухом показувати, вказувати на кого-, що-небудь, кудись. 4. перех. Підносити, наближати що-небудь до когось рвучким рухом (звичайно для того, щоб привернути увагу).

Тру́нок — 1. Напій (перев. алкогольний). 2. Відвар трав, коренів, лушпиння тощо для різних потреб (перев. для лікування). 3. діал. Горілка. Шлунок. Аби в трунок, а на плечах дарма!

Уле́сливий — 1. Схильний лестити. 2. Який містить у собі лестощі, обіцянки, умовляння.

Хапу́га — Людина, яка бере хабарі; хабарник.

Циба́тий — З довгими тонкими ногами.

Чига́ти — 1. Перебуваючи у певному місці, очікувати появи кого-, чого-небудь. 2. Те саме, що чекати 3.

Швиргону́ти — Підсил. до швиргнути: 1. Різко, з силою кидати кого-, що-небудь; шпурляти. 2. перен. Швидко, мимохідь, недбало казати, висловлювати щось; кидати.

Ще б пак…


114 thoughts on “Добірка смачних слів від Кіндрата Книша

  1. Yana Sadova

    а я чула “Одоробло”, без “а”. Цікава підбірка, шкода тільки трішки, що така купа слів за один раз. Було б приємно посмакувати по 1-2 слівця за раз. Із прикладами застосування. Ммм… 🙂

  2. Yana Sadova

    а я чула “Одоробло”, без “а”. Цікава підбірка, шкода тільки трішки, що така купа слів за один раз. Було б приємно посмакувати по 1-2 слівця за раз. Із прикладами застосування. Ммм… 🙂

  3. Nely Svyrydyuk

    Засмучує, що часто-густо слово “обабіч” неправильно вживають навіть диктори з екрану. Трапилося почути в новинах, як танк пересувався ОБАБІЧ дороги, коли можна було сказати “край дороги, поруч з дорогою, неподалік дороги”. “Обабіч” – це по обидва боки від чогось.

    • Andrey Shalom

      обабіч , не зовсім правильно

      ОБАБІЧ.
      1. присл. З обох боків; на обидва боки. Корж припав до кульбаки і гикнув. І ще швидше полетіла обабіч земля (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 358); Руками намацуємо стежку і по два лягаємо обабіч (Іван Багмут, Опов., 1959, 66); Голда вийшла на вулицю. Обабіч з зеленого шумовиння садків виглядали будинки (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 59).
      2. у знач. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на розташування, переміщення і т. ін. кого-, чого-небудь по обидва боки об’єкта. Обабіч Прута туляться одне до одного тісні села покутські (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 5); Обабіч шляху вставали височезні пожежі (Юрій Яновський, II, 1958, 224); Як не роздивлялася [Олена] обабіч себе, таки пройшла мимо Ореста Вілинського (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 13);
      // рідко. Уживається при вказуванні на розташування кого-, чого-небудь з бокової сторони об’єкта; поряд, збоку. Шура стала обабіч стежки, пропускаючи своїх санітарів (Олесь Гончар, III, 1959, 400).
      Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 462.

  4. Nely Svyrydyuk

    Засмучує, що часто-густо слово “обабіч” неправильно вживають навіть диктори з екрану. Трапилося почути в новинах, як танк пересувався ОБАБІЧ дороги, коли можна було сказати “край дороги, поруч з дорогою, неподалік дороги”. “Обабіч” – це по обидва боки від чогось.

    • Andrey Shalom

      обабіч , не зовсім правильно

      ОБАБІЧ.
      1. присл. З обох боків; на обидва боки. Корж припав до кульбаки і гикнув. І ще швидше полетіла обабіч земля (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 358); Руками намацуємо стежку і по два лягаємо обабіч (Іван Багмут, Опов., 1959, 66); Голда вийшла на вулицю. Обабіч з зеленого шумовиння садків виглядали будинки (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 59).
      2. у знач. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на розташування, переміщення і т. ін. кого-, чого-небудь по обидва боки об’єкта. Обабіч Прута туляться одне до одного тісні села покутські (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 5); Обабіч шляху вставали височезні пожежі (Юрій Яновський, II, 1958, 224); Як не роздивлялася [Олена] обабіч себе, таки пройшла мимо Ореста Вілинського (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 13);
      // рідко. Уживається при вказуванні на розташування кого-, чого-небудь з бокової сторони об’єкта; поряд, збоку. Шура стала обабіч стежки, пропускаючи своїх санітарів (Олесь Гончар, III, 1959, 400).
      Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 462.

  5. Tetyana Lutsenko

    Дитинством повіяло. Моя бабуся вживала більшість цих слів)))
    Усі слова мені добре знайомі, але чомусь сама ж я використовую їх вкрай рідко. А гарно ж, колоритно, рідно звучать)

  6. Tetyana Lutsenko

    Дитинством повіяло. Моя бабуся вживала більшість цих слів)))
    Усі слова мені добре знайомі, але чомусь сама ж я використовую їх вкрай рідко. А гарно ж, колоритно, рідно звучать)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *