17 Лис

Збайдужі́ти


збайдужі́ти

Кажуть: Стати рівнодушним.
Радимо: Збайдужі́ти.

Вона поглянула на нього уважніше. Надто добре знала цього чоловіка, до якого колись була прихильна, тоді зненавиділа його, згодом знов вимушена була йому покровительствувати, щоб знову збайдужіти, може, й назавжди. (Павло Загребельний, “Роксолана”)

«Мова — не калька: словник української мови», упорядники: Юрко Зелений, Ірина Зубрицька, Тарас Береза, 2015) Словник адресовано найширшому колу шанувальників української мови – від учня до вченого, від учителя до письменника. Докладніше http://mova.ga/knyzhky/


13 thoughts on “Збайдужі́ти

    • Чиста мова

      “Пане Олеже тримайтесь, я був до цього моменту рівнодушний всьому процессу. Зараз обуренний як ніколи! В них взагалі планку перемкнуло!”

      “Там почувся чужий, абсолютно рівнодушний голос: – Вибачте, що так пізно, але він попросив подзвонити до вас. Ви не могли би зараз під’їхати?”

      “В біді чи гаразді – будь рівнодушний. Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів. “

    • Катерина Ісаєнко

      дякую за приклади, але у двох останніх варінтах “рівнодушний” є не калькою, і не помилкою, а вживається як діалектизм, у сенсі “рівний духом”, себто спокійний, але аж ніяк не байдужий. хіба ні?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *