12 Вер

Вірш до рідної мови


Як ти звучиш калиново-дубово,
Рідна моя, моя матірна мово!

Слово м’яке, оксамитове, байкове,
Слово є дідове, слово є батькове.

І Білодідове, і Сивоконеве,
І Чорноволове, вже узаконене.

В соннім спокої вогонь твій ледь бився.
Але страху я тоді натерпівся!

З тої халепи не вийшли б ми зроду.
Кляпи, здавалось, в ротах у народу.

Та щоб підняти тебе із гробовищ,
Стали до герцю Жулинський, Грабович.

Щоб воскресити тебе з домовини,
В діло пішли каменюки й дубини.

Вороне чорний! Даремно ти крячеш.
Ріднеє слово жиє і є – бачиш!

Рідна моя українськая мова
Житиме вічно – кльова, фірмова!..

(Олександр Ірванець)


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *