08 Вер

Мій дім Вас не любив…


* * *
Мій дім Вас не любив.
Ні, він не бив чашок,
Що Ви стискали в пальцях, мов навіки,
І не дзвенів шибками, коли, шок
Од Ваших слів долаючи, повіки
Здригалися – мої, не чхав дверцями шаф,
Не підкладав Вам на підніжку килим, –
Мій дім був жінкою, як я й моя душа, –
А значить, знав, що треба бути милим.
І все-таки мій дім Вас не любив!
Я остаточно взнала це по тому,
Як Вам всміхнулась, осміхом слабим, –
І враз відчула, що не маю дому.
(Оксана Забужко)


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *