24 Лис

Раптівка — флешмоб


Раптівка -флешмоб українською
Запитай першого зустрічного на вулиці, що таке флешмоб – в нього баньки полізуть від здивування на чоло:)) А якщо і не полізуть, то надати якогось притомного (©Тетяна Монтян) тлумачення цьому слову мало хто зможе.

В кращому випадку, ще розберуть цей зворот на слова, і пригадають, що flash – це спалах, мить, миттєвість; а mob – це натовп, юрба, а також збіговисько, злодійська зграя. До речі, той самий корінь, від якого тягне свої витоки і слово mobile – рухомий, пересувний, а відтак і слово mobilization – тобто повсюдний і швидкий, нагальний збір, призов великої кількості людей.

Отже, англомовна спільнота знає, що каже, бо коли ТАМ вимовляють у своїй мові flash-mob (поширені також написання і flashmob, і flash mob), то вживають достоту зрозумілі ЇМ відразу − на рівні відчуттів! − поняття. І на льоту, без додаткових розтлумачень схоплюють, що йдеться про миттєвий, спалахоподібний збір, злет людей, які діють за певними попередніми домовленостями.

Спробуймо це чужинське слово-загарбник (і взагалі доволі молоде явище) описати питомо Українським мовним набуток. Відштовхнімося від тієї стрижневої риси будь-якого флешмоб-дійства, що воно ЗАВЖДИ відбувається зненацька, раптово: люди невідь-звідки раптом збіглися, раптом почали щось робити (чи навпаки − нічого не вдіювати), і після того так само несподівано розбіглися хто-куди, наче нічого й не було…

Відтак, пропоную це явище українською називати раптівка. Бо як вже було згадано: раптово зійшлися —-» раптово щось вчудили —-» так само раптово зникли.

Слово раптівка утворене на взірець звичних нашій Мові слів: легківка, вантажівка, ялівка, березівка, плівка, верхівка, ґвинтівка, перцівка, мандрівка, витівка, готівка, цівка, домівка, платівка і ще їх є тьма тьмуща!

Як бачимо, новотвір створено цілком у притаманний Українській мові спосіб і дуже легко відмінюється:

однина, відмінок
раптівка, (називний − хто? що?)
раптівки, (родовий − кого? чого?)
раптівці, (давальний − кому? чому?)
раптівку, (знахідний − кого? що?)
раптівкою, (орудний − ким? чим?)
на раптівці, (місцевий − на кому? на чому?)
раптівко, (хоча тут необхідности нема але навіть кличний можна відмінок утворити!)

Дозволяє цей новотвір також створювати і природні похідні:
раптівкóвий (який? чий?) − наголос на О.
раптівкóво (як?) − наголос на перше О.
раптóвець (хто?) − учасник раптівки; наголос також на О. Останнє утворене, знову ж таки, за всіма приписами УкрМови, порівняйте: песиголóвець, промóвець, урядóвець, звіролóвець, чужомóвець, службóвець, і так далі, і тому подібне.

Найцікавіше, що це навіть не зовсім «чисте», з цілковитого нуля вигадане слово. Хоча до новотвору раптівка (прошу Панство не сприйняти за хвалькуватість!) я дійшов унаслідок самостійних спостережень та міркувань, однак під час написання цих рядків з’ясував, же слово се вже є в Українській мові! Так, воно говіркове і рідковживане: тільки від горян з Карпат його і можна почути. Ну й подекуди у художній літературі, зокрема в Солодкій Дарусі Марії Матіос; у романі Галини Тарасюк Митар Печер Господніх (в обидвох цих випадках, аби переконатися у правдивості моїх слів, треба за зазначеними ланками задати у «пошук по сторінці» слово раптівка); і навіть один разочок у ґазеті Буковина.

У карпатській говірці раптівка означає… легкий, нетривалий дощик, який зненацька розпочався і хутенько (раптово) завершився. Як то кажуть, хоч круть-верть, хоч верть-круть, а хід думки однаковий. Той самий хвлешмоб, тільки за участи Природи:))

Очевидно, ніщо, окрім наших лінощів і закам’янілого мислення, не стоїть на заваді, аби це − нехай і надзвичайно маловідоме загалові, однак все ж таки «живе» слово − запалити у новітньому, сучасному значенні.
(© Юрко Зелений)


10 thoughts on “Раптівка — флешмоб

  1. Чи потрібно вводити нове слово “раптівка”? Воно вже сприймається без подиву, оскільки добрий відрізок часу соціальні мережі тільки те й робили, що влаштовували флешмоби з будь-якої нагоди. Що ж до перекладу, мабуть, доцільно було б використати “спалахівка” – але чи варто? Мова страждає, коли її засмічують усілякими “фідбеками, меседжами та рендомними вордами”, особливо за наявності власних відповідників. Але та ж ситуація трапляться, коли з мови вилучають слова іншомовного походження, запозичення, намагаючись її “рафінувати”. От хоча б ті ж “медсестри-штрикалки” чи “лікарі-дупогляди”.

    • “Але та ж ситуація трапляться, коли з мови вилучають слова іншомовного походження, запозичення, намагаючись її “рафінувати”.” Не зовсім так, не рафінувати, але збагатити. Яскравий тому приклад світлина, летовище..

      медсестри-штрикалки та лікарі-дупогляди часто авторами таких термінів є люди, які зневажають мову

      • тоді, виходить, доведеться шукати відповідників багатьом словам. “Летовище” як заміна “аеродрому”. Що ж робити з “аеропланами”? Пригадується “вертоліт”, він же “гелікоптер”, він же “ґвинтокрил” – досі не знаю, яким з них користуватися 🙂
        Хоча “аеродром” і “фотографія” непогані слова, тим паче “фотографія” в скороченому варінті “фото” поширена в інших європейських мовах.

          • “Послуговуйтесь будь-яким, що приживеться, те й буде.” – у такому випадку важко говорити про збагачення мови, оскільки знову ж таки повертаємося до початку – калька, запозичення чи мовна рафінація.

          • Не зовсім так, я не кажу лишати це самопливом взагалі, мовознавці й лінгвісти повинні працювати, перекладати, ЗМІ доносити це до людей. А ви як людина можете обирати яким словом послуговуватися.
            Згадаймо кличний відмінок. За чинним правописом – форма Олегу (Олеже вважалося застарілим), але що ми маємо тепер? Олегу не прижилося, залишився Олеже.

          • Ця порада стосувалася особисто вас, звичайно, що філологи, лінгвісти та мовознавці повинні перекладати, творити неологізми, а ЗМІ повинні доносити ці новотвори до людей.
            Одні слова приживуться, а інші – ні, це нормальне явище. Згадайте, наприклад, кличний відмінок, за чинним правописом правильною нормою вважалась форма “Олегу”, а “Олеже” позначалась як застаріла. Що ми бачимо сьогодні? Застаріла форма відновилася.

    • Мої знайомі які не знають англійської і не користуються активно соцмережами (а таких більшість) не знають що таке флешмоб, тому “раптівка” для них буде зрозумілішим словом.

      • Але чи зрозуміють Ваші знайомі, що взагалі значить “раптівка”? Яке змістове наповнення цього слова? Тобто у випадку, якщо вони жодного разу не стикалися з цим поняттям. Воно стало поширеним саме завдяки соцмережам. Це неологізм для мови та культури.
        Тут постає питання більше про доцільність перекладу.
        Я особисто проти надмірного вживання запозичених слів,особливо, коли в мові є 100% відповідники. Але таких немає – це більше переклад, а якщо вже йти за перекладом, то “спалах” чи “спалахівка” будуть точнішими.
        Збагачення мови може відбуватися і за вливанням в неї нових слів (запозичених), і за створенням нових всередині мови – головне, не перестаратися ні з першим, ні з другим 🙂

        • Зрозуміють “раптівку” набагато краще ніж “флешмоб”, може й не у тому сенсі ніж його вклали тут, але приблизно хоч матимуть уяву про що йдеться.
          Щодо запозичень, то все залежить від точки зору. Як на мене,то у нас дуже багато запозичень з англійської та російської, тому зараз замінювати їх українськими відповідниками сенс Є.
          Досить того, що IT сфера повністю з англійських запозичень.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *