11 Жов

Невдалий новотвір


близьке зарубіжжя

БЛИЗЬКЕ ЗАРУБІЖЖЯ
Вислів прийшов до нас від північного сусіда. Але походження слова не повинно нас турбувати. Мова може збагачуватися коштом інших мов, в тому числі і коштом запозичень з російської мови, коли таке запозичення доцільне.

Головне, чи задовольняє наведений вислів перелічені нижче вимоги? Чи не має він небажаного підтексту? Справді, що таке близьке зарубіжжя? Це якесь нереальне, несправжнє зарубіжжя. Саме так розуміють його творці згаданого виразу. Можна ж поняття близьке зарубіжжя окреслити так: країни чи держави СНД. Однак людям з імперським мисленням важко назвати колишні безправні колонії країнами, державами, тому в названому середовищі і виникла форма, відповідна до їхньої ментальності. Близьке зарубіжжя несе в собі зашифрований імперський підтекст, який і має вирішити долю цієї лексичної форми в українській мові.
ВИМОГИ ДО СЛОВОТВОРЧОСТИ. Українська соборна мова ставить до нової лексики ряд вимог. Така лексика
1. має бути зрозумілою
2. має легко вимовлятися і не бути довжелезною /динозавруватою/
3. має базуватися на українських коренях
4. має творитися на підставі українського словотвору
5. не має усувати з ужитку наявних українських форм /іншомовні — може/
6. не мусить нести в собі небажаного підтексту
На підставі цих вимог проаналізуймо зразки нової лексики, що припливає до українського мовного океану.
(С. Караванський)


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *