27 Сер

Алгоритм термінологічного пошуку


Алгоритм пошуку новотворів

Для себе я виробив ось який алгоритм науково-технічного перекладу (можна застосовувати не лише в науці):

1. Добре освоїтися в певній області знань;

2. Постаратися, пам’ятаючи суть явища, разом з тим „забути“ чужомовні терміни, які Ви засвоїли, вивчаючи предмет за чужомовними джерелами;

3. Викликати в уяві ті образи, емоції, настрої, логічні зв’язки та асоціації, які супроводжують ваше особисте сприйняття та розуміння предмету;

4. Спромогтися висловити всі ці пов’язання українським словом, яке і стане новим українським терміном. Після чого всі, хто йде за вами, змушені будуть змиритися і запам’ятати точне значення терміну, — незалежно від того, чи їхні особисті емоції збігаються з вашими, — хоча в спеціалістів одного профілю асоціативні емоції та логіка переважно схожі. Передбачається також, що Ви добре чуєтеся в глибинах рідної мови; якщо ні — берете до рук  синонімічний словник звичайної (побутової) мови (боронь Боже — спеціальний технічний!). Але припустімо, що ваші пошуки провалилися. Тоді:

5. Лише після описаних вище чотирьох процедур Вам дозволено, у випадку невдачі сумлінно переведених попередніх спроб (1 – 4), згадати первісний чужомовний термін і спробувати його перекласти, але не як спеціальний термін, а як звичайне англійське, німецьке, чи іншої мови, слово, котре у власному мовному середовищі має відповідне емоційно-мотиваційне навантаження і означає якийсь простий предмет, просту дію, ознаку чи стан. Не лякаймося простих слів. Знаєте, як на́рід великої культури, французи, називають ґальванічний елемент? — стопка або купка (pile). Атомний реактор — атомна купка. Гарно, правда? Ми часто в  назовництві забуваємо, що „не святі горшки ліплять“. Скажімо, резонанс це
є дослівно відзвук (sonner – звучати). Чим погане слово? Нині розповсюджений в „Інтернеті“ термін site (сайт) не означає нічого таємничого, а перекладається всього-лиш як сторона, царина, царинка, сторінка, сторононька, обійстя, домівка, терен; тоді page мало-б значити картку при такій домівці.

6. Са́ме первісне, емоційне, не наукове, значення чужого слова слід пробувати описати українським відповідником. Приклад: поширений термін спрей мав би перекладатись, як фуркавка, прискавка. Нерідко чужинецькі слова своїм
звучанням викликають неадекватні асоціації, шкідливі з точки зору вироблення правильного сприйняття нових понять. Середня школа витрачає зайві зусилля на призвичаєння учнів до чіткої вимови таких слів, як „перпендикуляр “(простопад). У „Новинах“ Львівського телебачення 16 го жовтня 2000 го року я зазнав незрівнянної насолоди відмолодного реготу, тричі почувши в телерепортажі про координальні покращання, зміни, ще там щось – у зв’язку з присвоєнням статусу „національного“ наступному з черги закладові. Бідацтво в телестудії, — яке скінчило повний курс навчання у якомусь, на той час ще не національному, інституті, — так і не змогло збагнути різниці між кардинальним (ґрунтовним, глибоким, важливим) і координатним (спів-відмітним, спів-помірним, спів-рядним, рівнорядним, правцевим, рядовиковим, спів-упорядним).

Чи багато хто із нас з Вами, шановні читачі, утримався від спокуси уявити собі, як кимсь немилосердно трясе, вперше почувши незнайоме слово стрес? Мало хто усвідомлює, що модне поняття стрес не має нічого спільного з відчуттям підгицкування, і далеко не обмежується колом потрясінь. Непотрібних асоціацій не виникало б, якби рідні мудрагелі одразу переклали „стрес“ як зусилля, напруга, тиск, пригнічення, тягар, напруження…

7. Часто чужі наукові слова вже є комбінацією старої греки чи латині. Не біда – у Греків вони теж щось означали. Приклад: значення відомого терміну біфуркація в українській мові точно передається простим словом ростік, яке означає розділення русла річки на два рукави. Але звертатися за порадою потрібно до тієї саме мови, яка первісно і створювала термін, а ніколи не звертатися до вже спотворених проміжних перекладів (не має значення, російських, чи якихось інших).
Якщо нетерплячий читач іще не покинув ознайомлюватися з моїми настановами, то можу його втішити, що половину алгоритму вже перейдено;

8. Припустімо, що ми й далі незадоволені нашим перекладом. В цьому випадку можемо дозволити собі поцікавитися — а як трактують відповідне поняття власне ті самі інші мови, до яких ми поки що не бажали звертатися. Приклад: англійське многовиддя (є такий геометричний термін — manifold, від „многократности“) Французи перекладають як різноманіття — може і нам варто піти услід? На цьому етапі можна звернутися і до слов’янських мов, але з обов’язковим поверненням до пункту (6).

Якщо попередні вісім (!) кроків не принесли успіху, — щойно тепер нехай буде нам дозволено наважитися на відчайдушний дев’ятий крок:

9. Звертаємося до „общепонятного“ „братового“ языка, як такого, що ним, на жаль, володіємо, і до нього призвичаєні краще, чим до рідного (з причини угро-фінського, навпіл з тюркським, походження, я не відніс цього языка до попереднього пункту, де йшлося про слов’янські мови).

10. I знову ж обов’язково переходимо процедуру (6). Переважно професійні продуценти сучасних спеціальних словників одразу починають з кроку(9), і ним же
й закінчують, рідко завдаючи собі труда перейти хоча б часткове очищення процедурою (6). З десяти кроків спромагаються від сили на два, та й те — в найгіршому варіанті!
На завершення – крок останній, 11 й:

11. Якщо, незважаючи на всі прикладені зусилля, Вам довелося взяти на душу гріх вчинку (9), — не забудьте покаятися при черговій сповіді і пожертвуйте частку гонорару за сотворений Вами „український“ спеціальний словник на якусь дійсно  українську Церкву — задля спокути. Нумо прагнути, щоб Україна одержала такі науково-технічні, правничі, бізнесові (ділові), господарсько-банківські, військові, спортивні, технічно-прикладні (ужиткові), і несть їм числа, словники, з яких в жодному разі жоден користувач не зміг би запідозрити, що існує якась спорідненість між українською та російською мовами! Прихильникам „точного“ перекладу можу за взірець протилежного підходу нагадати поширене російське слово „дежурный“. Дослівним перекладом французького «être de jour» є прийняте
в російському війську „быть дневальным“. Українське слово „черговий“ своїм змістом аж ніяк не відповідає жодному з наведених термінів, але мимо цього жодному „пуристу“ від перекладів не спадає на думку критикувати цей український термін, який зовсім спокійно увійшов до мови і закріпився в ній (правильно вимовляємо черговець, так само, як провідець, провадник, ведун, а не ведучий). (В сучасній українській армії в склад добового наряду входять черговий та днювальний. Для перекладу слова “дневальный” українські (допогромні) словники пропонують такі відповідники як сті́йчик, стійковий, днюва́льний. Прим. “Чистої мови”) Подібні речі можна сказати і про слово підручник (manuel), якому, ну вже зовсім, не „відповідає“ ні російське учебник, ні  англійське textbook. Навіщо ж, в такому разі, наполягати на точній кальці в інших випадках, на зразок кальки „ключові слова“ (key words – в науковій літературі, в базах даних)? Можна було б, і цікавіше, і простіше, мовити: зачіпки, гачки, загачки… Щось у наших „науківців“ чи фантазії бракує, чи свободи думки, чи мислення скуте…

(Уривок з книжки Романа Мацюка “Суржик для інтелігенції”, 2004)


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *