16 Кві

Родовий відмінок після заперечення


Родовий відмінок після заперечення

Виходячи з вагона, не залишайте своїх речей! – чуємо в Київському метро. Декому з пасажирів здається незвичною побудова цього речення, проте прес-служба метрополітену цитує ось таке роз’яснення Інституту української мови Національної Академії наук України: «З огляду на тенденцію до переважного вживання в сучасній літературній мові залежних від дієслів із часткою не іменників у формі родового відмінка вважається, що і в згаданому реченні можна надати перевагу формі речей.»

А відомий мовознавець Святослав Караванський стверджує: «Заперечення вимагає поставити іменник у родовий відмінок. Недодержання цього правила порушує гармонійність української мови. Знавець української мови одразу відчує фалш, слухаючи тих, хто не дотримується цього правила. Мені довелося слухати одного виконавця народніх пісень, який пісню “Дозволь мені, мати, криницю копати” співав так: “А мою дівчину не пускає мати”… Слова “мою дівчину” тут поставлено у знахідному відмінку. Така обробка народньої пісні звучить фалшиво, бо в ній не додержано законів мови. Згідно з цими законами народ співав так: “А моєї милої не пускає мати”. Рядок цієї пісні може виконувати ролю мнемонічного засобу для утримання в пам’яті наведеного “секрету” української мови.»

А. Без частки не ————- Б.З часткою не
збирайте збори ————–не збирайте зборів
купив книгу ——————– не купив книги
даю дозвіл ——————– не даю дозволу
записуємо слова ———— не записуємо слів
мати пускає милу ———– мати не пускає милої/


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *