11 Жов

Борщ по-українськи? В Україні? :-)


Читач Володимир Пантелюк запитує: “Чи не є вислови “котлета по-київськи”, “борщ по-домашньому” тощо не українською формою, чи є їм заміна і чи є таке вживання вірним? Бо занадто ріже вухо, коли читаю таке в меню. Одразу бажання купувати пропадає”.

Ці сполучення українцю ріжуть вухо недарма. Річ у тім, що навіть у російській мові це є калькою з французького ” à la” (salade à la russe), що зумовлена великим впливом французької кулінарної школи. Тобто і для російської мови природньо звучало б “сибирские пельмени”, а не “пельмени по-сибирски”, але це в них уже така собі стилізація – “любовь, шампанское и хруст французской булки”. У нас же виходить подвійна калька, причому присмак історичної стилізації при перекладі втрачається (в Україні не було потреби у французьких кулінарах), а залишається тільки русизм. Враховуючи багаті традиції української кухні, що налічує сотні рецептів, можливостей для стилізації в український бік маємо багато.

Часом трапляється в меню пункт “борщ по-українськи” — це взагалі нонсенс, оскільки ця страва за походженням українська, і налічує хтозна-скільки різновидів. Тож хай буде борщ полтавським, чернігівським, подільським, червоним, зеленим, холодним, пісним, з вушками, квасолею, грибами або просто домашнім – якщо хочеться підкреслити, що це не та ріденька бовтянка зі “столовки”, яку чомусь так само називають. Природно звучать галицька кава, коломийський банош, чернігівські галушки. Котлетам теж корона з голови не впаде, як вони будуть просто київськими, як і знаний всюди торт.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *