05 Жов

Виручити (виручати), визволити, вирятувати, допомогти, виторгувати


Дiєслову „виручати“ та iменниковi „виручка“ надають часом невластивого українськiй мовi значення, наприклад: „Вiд продажу огiркiв та картоплi наш колгосп виручив багато грошей“ ; „Середньоденна виручка пiдвищилась на 50%“.

Слова „виручати“, „виручити“, „виручання“, „виручка “ мають в українськiй мовi те саме значення, що й їхнi i синонiми визволяти“, „визволити“, „врятувати“, „допомогти“, „визволення“, „порятунок“, „допомога“, „пiдмога“, цебто — „виводити, вивести (виведення) зi скрутного чи небезпечного становища“, „ставати (стати) комусь у пригодi“, „позбавляти лиха, неволi“, наприклад: „Друга вмієм виручать — друга будем виручать “ (П. Усенко); „Вийди, доле, iз води, визволь мене, серденько, iз бiди“ (народна пiсня); „Справа стала так, що треба порятувати людину“ (М. Коцюбинський); „Суховiй хотiв знищити сад, а ми всi, школярi, кинулись на порятунок“ (О. Донченко); „Не журись, у разi чого, люди прийдуть нам на допомогу“ (з живих уст); „Чубенкiвцi пiшли в атаку i з’єдналися з пiдмогою“ (Ю. Яновський).

Коли йдеться про торговельнi справи, за грошi, що одержали вiд продажу чогось, то тут слова „виручати“, „виручка“ не пiдходять, i треба шукати iнших слiв, якi є в нашiй художнiй лiтературi й у живому народному мовленнi. Це такi слова: „вторгувати“ , „вторгованi грошi“, „виторг“. Наведемо приклади: „Вторгувала, серденько, п’ятака“ (Т. Шевченко); „Оце три карбованцi — й усi вторгованi за квiти грошi“ (з живих уст); „…не так тим виторгом, мабуть, як тим, що всi його горнята отак малиново гудуть“ (Л. Костенко).

Отож, у перших фразах треба було сказати: „наш колгосп уторгував ба-гато грошей“, „виторг пiдвищився “ .


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *