16 Січ

Працюймо над своїм мовленням – пильно й ненастанно!


Шановна спільното, вчора ми опублікували невеличкий список гарних українських слів, переважно це були прислівники. Дехто з вас почув ці слова вперше й не знає їх значення, дехто зауважив, що це геть-чисто діалектні та застарілі слова.
Отже, ми вирішили дати тлумачення до цих слів та просимо звернути увагу на те, що з усього шерегу лише два слова СУМ позначає як діалектні, а чотири як рідковживані.

НАМАРНО, присл., розм. Марно, даремно.
НАВДИВОВИЖКУ, присл. синонім до навдивовижу.
1. Напрочуд; надзвичайно.
2. Дуже добре, чудово.
3. розм., у знач. присудк. сл. Викликати подив, здаватися дивним.
МЕРЩІЙ, присл.
1. Якомога швидше, скоріше.
2. у знач. присудк. сл. Дуже швидко кинутися, побігти.
3. Уживається як спонукальний вигук.
СПЕРЕСЕРДЯ, присл. В пориві гніву, дуже розсердившись.
ЗНЕТЯ́МА, и, жін., розм., рідко. Те саме, що нестяма.
ВЩЕРТЬ (УЩЕРТЬ), присл. До самого верху, по самі вінця; повністю.
НЕБАВОМ, присл., діал. Незабаром, скоро.
НАВІДЛІГ, присл. Розмахнувшись з силою; з розмаху.
СМЕ́РКОМ, присл. Після заходу сонця; коли смеркає.
ВСУЦІЛЬ (УСУЦІЛЬ), присл., рідко. Суцільно, цілком.
ЖИВОСИЛОМ, присл., розм. Всупереч чиєму-небудь бажанню; насильно, силою.
НИЦЬМА, присл., розм. Те саме, що ниць.
НАВЗДОГАД, присл.
1. Без точного знання, без певності; догадуючись про що-небудь; наугад.
2. Надіючись на сприятливу, добру нагоду; як пощастить, як удасться; навмання, як прийдеться.
ПОХАПЦЕМ, присл. Швидко, поспішаючи; похапливо.
ПОКРАЄМ, присл. до покрай
ДОПЕВНЕ, присл., рідко. Те саме, що напевно.
ДОСТОТУ, присл.
1. Точно.
2. Справді, дійсно, істинно.
ДОКОНЧЕ, присл. Присл. до доконечний
ПРИТЬМА, присл., розм. Те саме, що притьмом.
ГЕТЬ-ЧИСТО, присл., розм. Зовсім, цілком;
ДОЛІЛИЦЬ, присл. Обличчям до землі, вниз; ниць.
НАВПЕРЕЙМИ, присл.
1. Перетинаючи що-небудь (дорогу, стежку і т. ін.), виходячи назустріч.
2. розм. Те саме, що наперебій.
3. розм. Те саме, що наперегони.
ОБІРУЧ, присл.
1. Обома руками.
2. рідко. По обидва боки; з усіх боків.
ВІДТЕПЕР, присл. З цього часу, з цієї пори.
НА́ДМІР, у, чол.
1. Кількість чого-небудь, що перевершує потребу в ньому; надлишок.
2. Дуже велика кількість, вищий ступінь чого-небудь.
НАДМІ́Р, присл., рідко. Те саме, що надміру.
НЕСАМОХІТЬ, присл.
1. Мимовільно, несвідомо.
2. Проти волі, бажання; мимоволі.
СИЛОМІЦЬ, присл., розм. Проти волі, насильно.
ОПОВЕСНІ, присл., діал. Навесні


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *