23 Гру

Ледь що чи раптом що?


Багато хто з писучої братії механічно перекладав з російщини, забуваючи, що такий переклад – це здебільшого карикатура. Читаю: “Друзі були такі: ледь що і біжать жалітися мамі…”. Ледь що — це механічний переклад російського чуть что. Переклад штучний, натягнутий. Знову таки подібні мовні “знахідки” не сприяють популярності української книжки. Читач хоче читати літературу із знаком якости. А для цього “писателям” треба глибше вивчати рідну мову. Ледь що українці не говорять. Натомість вживають раптом що: “Друзі були такі: раптом що й біжать жалітися мамі…”. Раптом що — це живий, непритягнутий за вуха зворот. Його нема у словниках — це правда. І це великий недолік. Державі — саме державі! — треба взятися до вишколу лексикографів та видання словників. І це позначиться на попиті на книжки. (С. Караванський)


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *