13 Лис

Мова vs Язик. Перший раунд!


Photo © Ładna Kobieta
Вже котрий рік підряд точаться суперечки і «ламаються списи» навколо «мови» і «языка». Суперечки настільки запеклі і жорстокі, що більше нагадують бойові дії. Де-факто, так воно і є. Росія оголосила інформаційну війну Україні. Точніше, ніколи її не припиняла. Від 1654 року…

Слова «мова» і «язык» на усіляких інтернет-форумах вживаються останнім часом так часто, що стали вже іменами власними. Врешті-решт, щоб додати ясності в це питання, було вирішено їх порівняти. Безпосередньо, буквально, віч на віч! Отже, «Мова» проти «Языка»! Оголошую перший раунд! Гонг!

У світі нараховується близько 7000 мов. Не зважаючи на таке розмаїття, серед них можна виділити певні закономірності, які будуть, тим не менше, характерні для кожної. Одна із них полягає в тому, що чим довше вживається слово носіями якоїсь мови – тим більше похідних від нього утворюється. Тобто, із плином часу, одинокий паросток перетворюється на цілий кущ однокореневих слів, який буде продовжувати збільшуватись і розростатись, доки не заповнить усі можливі сфери застосування.

Позначення мови, процесу мовлення є одними із перших понять, що з’являються в процесі виникнення і формування будь-якої мови. Відповідно, ланцюжок однокореневих слів пов’язаних із цими поняттями має бути одним із найдовших. Проте справедливим буде і зворотне твердження – чим довший ланцюжок, тим більший вік має сама мова! Нижче наведений доробок обох націй в цьому питанні. Як то кажуть, feel the difference, тобто, відчуйте різницю!

Українська Російська Українська Російська
1 мова язык 121 перемови,
перемовини
переговоры,
перемолвка
2 прамова праязык 122
3 метамова метаязык 123 перемовник переговорщик
4 мовний языковой 124 перемовлятися переговариваться
5 мовознавець языковед 125 перемовити переманить
(4/1/131)
6 мовник
7 мовознавство языковедение перемолвить
языкознание 126 порозмовляти поговорить
8 мовознавчий языковедческий 127 помовка поговорка, речь
9 мовотворець языкотворец 128 підмовляння подговаривание
10 мовотворення языкотворчество 129 намовляння
11 мовотворчий языкотворческий 130 підмова подговор
12 російськомовний русскоязычный 131 підмовлення
13 україномовний украиноязычный 132 намова
14 кривомовність косноязычие 133 намовлення
15 тяжкомовність 134 підмовник подговорщик
16 недомовність 135 намовник
17 недомовний косноязычный 136 підмовити подговорить
18 іншомовність иноязычность 137 намовити
19 чужомовність 138 підмовлюваний подговариваемый
20 іншомовний иноязычный 139 намовлюваний
21 чужомовний 140 підмовлений подговоренный
22 багатомовність многоязычность 141 намовлений
23 багатомовний многоязычный 142 примовляння приговаривание
24

одномовність единоязычие 143 примовляти приговаривать
одноязычность 144 примовка приговорка
25 одномовний единоязычный 145 промовляння проговаривание
одноязычный 146 промовитися проговориться
26 двомовність двуязычие 147 промовити проговорить
27 двомовний двуязычный промолвить, зст
28 етномовність этноязычность

обмолвить, зст
29 етномовний этноязычный* (1/27/27)** 148 промовлений проговоренный
промолвленный
30 мовчання молчание обмолвленный
31 мовчати молчать 149 розмова разговор
150 розмовна разговорная
32 мовчазність молчаливость 151 розмовник разговорник
33 мовчазливість 152 розмовність разговорность
34 мовчазний молчаливый 153 розмовляти разговаривать
35 мовчун молчун 154 розмовний разговорный
36 мовчальник молчальник
(церк.)
155 змовляння сговаривание
37 мовчан 156 змовини сговор
38 мовчак помолвка
39 мовчальництво молчальничество 157 змовити сговорить
40 мовчанка молчанка помолвить
41 мовчок молчок 158 змовитися сговориться
42 замовчування замалчивание 159 намовитися
43 замовчати замолчать 160 змовлений сговоренный
44 замовчуваний замалчиваемый 161 скоромовка скороговорка
45 замовчаний замолчанный 162 швидкомовка
46 перемовчати перемолчать 163 скоромовний скороговорный
47 помовчати помолчать 164 швидкомовний
48 промовчати промолчать 165 умовляння уговаривание
49 вимовчати 166 умовити уговорить
50 примовчати 167 умовлений уговоренный
(5/79/169)
51 змовчати смолчать
52 умовчування умалчивание 168 замовлення заказ
53 умовчання умолчание заказывание
54 замовчання 169 замовник заказчик
55 умовчати умолчать 170 замовець
56 відмовчування отмалчивание

171

замовити заказать
57 відмовчатися отмолчаться замолвить
58 намовчатися намолчаться заговорить (2)
(етногр.)
59 попомовчати
60 неумовчний неумолчный 172 замовлений заказанный
61 немовчність безумолчность 173 замовний заказной
62 немовчний безумолчный(2/26/53) 174 інакомовлення иносказание
175 інакомовність иносказательность
63 мовкнути молкнуть 176 інакомовний иносказательный
64 замовклий молкнувший 177 відмова отказ
65 умовкання умолкание 178 відмовлення
66 умовкати умолкать 179 відмовник отказчик

замовклий (2) умолкнувший отказник
умолкавший 180 відмовний отказный
67 незмовкний неумолкаемый 181 безвідмовність безотказность
68 змовкання смолкание 182 безвідмовний безотказный
(6/15/185)
69 замовкання
70 змовкати смолкать 183 мовлення речь
(процесс говорения)
71 змовклий смолкнувший
смолкший 184 мовленнєвий речевой
72 невмовкаючий несмолкаемый 185 промова речь (2)
(публ. выступление)
73 замовкати замолкать
  замовклий (3) замолкнувший 186 промовець оратор
(7/1/188)
замолкший
74 примовкати примолкать 187 промовистий выразительный
(8/1/189)
75 помовкувати помалкивать
(3/17/69)
76 помовчувати 188 красномовство красноречие
77 безмовність безмолвие 189 пишномовство
78 безмовний безмолвный 190 красномовність красноречивость
79

мовити говорить 191 пишномовність
молвить, зст*** 192 красномовець краснобай
(9/1/192)
80 мовець говорящий
81 мовлянин 193 красномовний красноречивый
82 гучномовець громкоговоритель 194 пишномовний
83 гучномовний громкоговорящий 195 високомовство велеречие
84 вимова выговор(произношение) 196 широкомовство
197 велемовність

велеречивость

85 вимовляння
(дорікання)
выговаривание 198 високомовність
199 широкомовність
86 вимовити выговорить 200 велемовний велеречивый
(10/8/196)
вымолвить, зст 201 високомовний
87 вимовитися выговориться 202 широкомовний
88 вимовлений выговоренный 203 іномовлення иновещание
вымолвленный 204 радіомовлення радиовещание
89 домовленість договоренность 205 радіомовний радиовещательный
90 домовити договорить 206 телемовлення телевещание
домолвить, зст 207 телемовний телевещательный
91 домовитися договориться 208 черевомовлення чревовещание
92 домовлений договоренный 209 черевомовець чревовещатель
93 змова заговор 210 черевомовити чревовещать
94 змовництво заговорщичество 211 черевомовницький чревовещательский
(11/9/205)
95 змовник заговорщик
96 змовницький заговорщицкий 212 передумова предпосылка
(12/1/206)
заговорщический
97 замова заговор (2) (етногр.) 213 умова условие
214 умовка
98 замовляння заговаривание 215 умовність условность
99 примовити заговорить 216 умовний условный
100 обмовлення наговаривание 217 безумовність безусловность
101 обмова наговор 218 безумовний безусловный
оговор 219 обумовленість обусловленность
102 самообмова самооговор 220 зумовленість
103

обмовник наговорщик 221 обумовлювати обуславливать
оговорщик 222 зумовлювати
104 обмовляти наговаривать 223 обумовлений обусловленный
оговаривать 224 зумовлений
105 обмовлюваний наговариваемый 225 передмова предисловие
оговариваемый 226 передмовний предисловный
106
 
обмовлений наговоренный 227 післямова послесловие
(13/11/217)
оговоренный
107 примова наговор(2) (етногр.) 228 мов мол
(14/20/218)
108 обмовляння оговаривание 229 немов как
(15/1/219)
109 обмовка оговорка
обмолвка 230 мовби как будто бы
(16/1/220)
110 обмовитися оговориться 231 немовби
обмолвиться 232 мовбито
111 недомовленість недоговоренность 233 немовбито
112 недомовка недоговорка 234 немовля младенец
недомолвка 235 немовлячий младенческий
(17/2/222)
113 недомовити недоговорить
недомолвить 236 невимовність неописуемость
114 недомовитися недоговориться 237 невимовний неописуемый
(18/2/224)
115 недомовлюваний недоговариваемый
116 маломовний неразговорчивый 238 мовностилістичний лингвостилисти-
ческий(19/1/225)
117 відмовляння отговаривание
118 відмовляти 1. отговаривать
2. отказывать
239 примівник знахарь(20/1/226)
240 примівка Заговор (3) (етногр.)
119 відмовитися 1. отказаться
2. отговориться
241 співрозмовник собеседник(21/1/227)
120 відмовка отговорка 242 мовляв Дескать (22/1/228)

* – До таблиці не потрапили наступні слова із коренем «-язык-»: «безъязыкость», «безъязычие», «безъязыкий», «безъязычный», «язычество», «язычник», «языческий», «язычничать», «языкастый», «язычно-небный»(лінгв.), «язычный»(анат.,лінгв.), «языковый»(анат.), «языкоглоточный»(анат.), «подъязычный»(анат.), «переднеязычный»(анат.), «среднеязычный»(анат.), «заднеязычный»(анат.), «языкообразный»(анат.), «костеязычные»(іхт.). (19)

** – Порядковий номер російського кореню/ кількість однокореневих слів в даній таблиці/ загальна кількість російських слів наростаючим підсумком.

***- Застаріле.

ФАКТ. Таких довгих рядів однокореневих слів не має ЖОДНА інша нація! НАША Мова заслуговує на те, щоб нею пишалися!

Давайте підведемо підсумки. Як Ви бачите, спочатку український корінь «мов» впевнено долає психологічну позначку у 100(!), а згодом і у 200(!) однокореневих слів та закінчується аж на 242(!) похідній! У його супротивника – російської основи «язык», результат більш скромний: лише 46 похідних. В абсолютних цифрах РОЗРИВ між цими двома рядами однокореневих слів СКЛАДАЄ БІЛЬШЕ ніж П’ЯТЬ РАЗІВ!

Цікаво, що якщо прийняти швидкість мовотворення за якусь константу, що буде приблизно однаковою у двох сусідніх, і, як стверджують російські ідеологи – братніх народах, то версія про спільне походження української, білоруської та російської мови, що так дбайливо плекається російською пропагандою, не витримує бодай найменшої критики! Являючись, по суті, міфом! А твердження про те, що українська походить від російської на цьому фоні, взагалі, викликає лише щиру посмішку. Швидше, все якраз навпаки…

Проте, давайте повернемося до нашого порівняння. Якщо пильніше придивитися до рядочку із коренем «-язык-», то стає очевидним, що майже ⅔ слів у ньому – 29 із 46, є не результатом народної творчості, а науковими термінами(!) з різних галузей знань: «праязык», «языковед», «языкотворец», «языкоглоточный», «заднеязычный», «костеязычные» тощо. Приблизний час створення більшості з них – це середина XX(!) ст. Тобто, за 800(!) років своєї історії* росіяни спромоглися утворити лише СІМНАДЦЯТЬ(!) похідних: «язык», «языковой», «косноязычный», «косноязычие», «иноязычность», «иноязычный», «многоязычность», «многоязычный», «язычество», «язычник», «языческий», «язычничать», «языкастый», «безъязыкость», «безъязычие», «безъязыкий» та «безъязычный»! Іншими словами, до втручання у процес словотворення вчених-лінгвістів, анатомів та іхтіологів ситуація для головного слова «русського язика» була відверто ганебною. В сухому залишку, на початок ХХ століття в його активі нараховувалося лише вісім іменників, дев’ять прикметників та одне-єдине, мало відоме і вкрай рідко вживане дієслово.

До речі, цікавий факт, на відміну від української мови, у «языку» і досі є тільки одна(!) однокоренева похідна, яка позначає процес розмови цим самим «языком». Ще більш цікавим виявляється її значення. За дивним збігом обставин дієслово «язычничать» означає не «розмовляти» чи «про щось розповідати», а «сваритися», «лаятися», «лихословити» або ж «плести плітки». Інших застосувань для свого «язика» «русськіє», мабуть, просто не знайшли. Чи навіть і не уявляли? Між тим, українською мовою можна мовити, мовчати, замовчати, перемовчати, помовчати, промовчати, вимовчати, примовчати, змовчати, умовчати, відмовчатися, намовчатися, попомовчати, мовкнути, умовкати, змовкати, замовкати, примовкати, помовкувати, помовчувати, вимовити, вимовитися, домовити, домовитися, примовити, обмовляти, обмовлятися, недомовити, недомовитися, відмовляти, відмовитися, перемовити, перемовлятися, порозмовляти, підмовити, намовити, примовляти, промовити, промовитися, розмовляти, змовитися, намовитися, умовити та замовити. Загалом, 44(!) дієслова! СОРОК ЧОТИРИ! Де-факто, так званий «великий и могучий», насправді виявився «МАЛЕНЬКИМ і ЖАЛЮГІДНИМ»!!!

Комплекс меншовартості… Це така річ, яку обов’язково треба якось компенсувати… Пригадайте, жодна інша нація, за більш-менш слушної нагоди, свою мову великою і могутньою не називає! Вони – це ЗНАЮТЬ! Росіяни ж, як мантру, раз у раз повторюють це твердження. Мабуть, десь на підсвідомому рівні, вони і самі розуміють, що, насправді, їх «король» крокує по світу ГОЛИМ!

Але рушаймо далі. Оцініть логічність і довершеність українського ланцюга, де слова, як намистини, нанизуються на нитку ОДНОГО КОРЕНЯ, описуючи різні аспекти сфери мовлення… І порівняйте це із вінегретом, по іншому і не скажеш, який панує у російській мові. 22 кореня! ДВАДЦЯТЬ ДВА! Тут Логіка і поруч не стояла! І навряд чи така мішанина могла утворитися природнім шляхом. Це більше схоже на масове і безсистемне запозичення. Там фразу, тут слівце, ось і вийшов… так званий «язычок»!

Найбільш очевидно це простежується на прикладі трьох, майже однакових російських коренів: «-молв-», «-молч-» та «-молк-». Про їх запозичення свідчить одразу цілий ряд фактів:

  1. Етногенез. Корінним населенням Залісся**, яке потім прозвалося Московією, а ще пізніше Росією були і є численні фінські племена. Слов’яни ж були на цих землях лише зайдами. Тим не менше, внаслідок культурної асиміляції цих територій Києвом, – сьогодні фіни (так звані русськіє) розмовляють мовою, яка відноситься до східнослов’янської групи, а населення цієї місцевості поголовно вважає себе слов’янами. Найкумеднішим у цій ситуації є те, що майже всі характерні ознаки їхньої культури – на 90%(!) так і залишилися фінськими! Але якщо Ви вважаєте, що бодай останні 10% є слов’янськими, то дуже помиляєтеся. У повній відповідності до приказки: «Пошкреби русського – знайдеш татарина» ця частина русської культури має тюркське походження! В підсумку, у культурі русськіх слов’янських елементів немає ВЗАГАЛІ!. Тому вважати себе слов’янами вони мають підстав не більше ніж африканські тубільці, якби ті, з якогось доброго дива, раптом вивчили одну зі слов’янських мов! Докладніше етногенез русськіх буде описаний в окремому циклі статей.
  2. Напрямок освоєння території: «Київ-Залісся». Цього факту не можуть спростувати навіть російські історики. Звідси логічний висновок, що усі слов’янські слова, серед яких переважає болгарська та українська лексика, потрапили на Залісся з території нашої країни. При цьому треба зазначити, що «болгарський слід» у русському язику був виключно опосередкованим, оскільки спільних кордонів та значних культурних контактів між цими двома країнами НІКОЛИ(!) не було. Головним чином слов’янізація фінів відбувалася через релігійні тексти написані церковнослов’янською чи за іншою її назвою – староболгарською мовою. Де-факто, крім Болгарії нею ніде не розмовляли, але вона була єдиною мовою, для якої на той час був створений алфавіт і, відповідно, писемність. Що і обумовило її широке поширення серед усіх слов’ян та підлеглих їм народів. Докладніше це питання буде розглянуто в окремій статті.
  3. Тепер зверніть увагу на перший із трьох коренів: «-молв-». Ця основа, беззаперечно, має слов’янське походження. Але оскільки з можливими джерелами запозичень слов’янської лексики «русськімі» ми вже визначилися вище, то напрямок пошуку суттєво звужується… І ось, з’ясовується, що у «язику» існує значний прошарок болгаризмів, однією з головних ознак яких є неповноголосся. Тобто, на місці болгарських *or, *ol, *er, *el («влас», «глас», «глад», «злат», «млад», «млек(о)», «плат», «хлад» та багатьох інших) мало б бути -оро-, -оло-, -ере-, -еле-: волос, голос, голод, золото, молодий, молоко, полотно, холодний, які, в свою чергу, були запозичені русськімі вже з української мови. До цього ж ряду відноситься і болгарська основа «молвь». Єдине, що для неї, як і для іншої болгарської лексеми – «младенец», яка присутня у нашій таблиці під номером 234, повноголосної похідної у русському язику так і не було створено або ж запозичено.

Про те, що «молвь» та її однокореневі похідні є болгарськими словами свідчить також і перший зі словено-руськіх словників – «Лексис» Лаврентія Зизанія, виданий ще у 1596(!) р. Зазначу, що словенською у ті часи звалася болгарська мова (слова знаходяться у лівій колонці словника), а руською – українська (права колонка). В тому, що це і справді так Ви можете переконатися на власні очі. Щоб не виникало плутанини, нагадаю – офіційною назвою наших північних сусідів на той момент була «Московія» і, відповідно, московська мова, а до введення Петром І назви «Росія» і появи русського язика залишалося ще 125 років!

Мал.1. Фотокопія з «Лексису». Літера «М», 56 сторінка. «Молва».

Мал.1. Фотокопія з «Лексису». Літера «М», 56 сторінка. «Молва».

Верхня строка правої колонка. «Молва» з болгарської перекладається як «гóмонъ, гу(к) ω(т) мóвы лю(д)скои, óкри(к) и ты(ж) трвóга». В лівій колонці Ви бачите слово «мирование», яке перекладається як «помирéнье, пои(д)на(н)е».

Мал.2. Фотокопія з «Лексису». Літера «М», 57 сторінка. «Молвлю».

Ліва колонка, другий ряд зверху. Переклад «молвлю» – «гомоню̀, гучỳ». Зверніть увагу на верхній рядочок. Слово «мотьíло» перекладається як «ла(й)нò».Чи не від того, що в ополонці мотиляється? Нижче, в тій же колонці. «Мрак» то є «морок». Права колонка. «Ма(х)рáма, махіва(р)» ці слова «русськіє» позичати не стали, але український відповідник зберігся і донині – «кóлъдра áльбо простирало».

Мал. 3. Фотокопія з «Лексису». Літера «М», 56 сторінка. «Младенец».

Мал. 3. Фотокопія з «Лексису». Літера «М», 56 сторінка. «Младенец».

Права колонка, середня строка. «Младенец» перекладається як «дитА̀, и ты(ж) вьíростокъ». Ліва колонка. «МщýсА» – «пó(м)сту чиню̀» та «мщéніе» – «пó(м)сты чинéнье».

Взагалі, словник сам по собі дуже цікавий, раджу перечитати на дозвіллі адаптований варіант чи фотокопію. Об’єм запозичень болгарської лексики «русськімі» просто вражаючий…

Цікаво, що деякі слова із коренем «-молв-» у наших сусідів вже встигли стати застарілими і перестали використовуватися у широкому вжитку. А це, в свою чергу, вже свідчить про давність запозичення! Окремо хочеться зупинитися на слові «помолвка». Воно цікаве тим, що входить до групи понять, які описують один із НАЙДАВНІШИХ людських звичаїв – весілля. Тобто, якщо слідувати за логікою, виходить, що всі ці слова із коренем «-молв-» були запозичені під час виникнення і формування російської як такої! Таким чином, відбувається наочне підтвердження історичних даних лінгвістичними знахідками.

Тепер щодо коренів «-молч-» та «-молк-». Слова із цими коренями настільки подібні до українських, що мимоволі виникає думка про їх запозичення. Але окрім історичних передумов є ще й декілька інших моментів:

  1. Слова з цих російських ланцюжочків описують виключно процес мовчання. Натомість, український ланцюг охоплює не тільки ВСЮ СФЕРУ МОВЛЕННЯ, але й виходить за її межі!
  2. Оцініть кількість і різноманіття суфіксів та префіксів у оригіналі, та практично повну відсутність похідних у коренів «-молч-» та «-молк-»: 26 та 27 (до таблиці не потрапило ще з десяток) однокореневих слів відповідно. В той час як українській рядочок нараховує аж 242 лексеми! За такої численної переваги, питання про напрямок запозичення, гадаю, можна вважати риторичним!

*За висновками російських(!) істориків, «русськіє», як нація, з’явилися лише у середині ХІІ(!) ст. «В особі Андрія великорос(?!) вперше виступив на історичну арену…» (В.Й. Ключевський, 6, с.133). У даній цитаті мається на увазі Андрій Боголюбський, 1110 — †1174 рр. Зазначу, що Ключевський у повній відповідності до української приказки: «бреше, як москаль», у своїх працях систематично підмінює поняття, тим самим вводячи неуважних чи необізнаних читачів в оману. Ніяких великоросів у ХІІ ст. не існувало і не могло існувати в принципі! На той період актуальною могла бути хіба що назва «залішанці» від слова Залісся. Назва «Росія» для цієї території почала вживатися лише через 600(!) р. Петром І (з 1721 р.).

** Ніколи не замислювались, чому саме «Залісся», «Залісська земля»? Бо За-лісом. Але ВІД КОГО за лісом? Звичайно ж, ВІД Києва! Власне, звідси і походить назва російського міста: Переяслав-Заліський! До речі, залишки цього легендарного лісового масиву існують і досі, один із яких – знаменита Біловезька Пуща!

(автор тексту Дмитро Пташка)


One thought on “Мова vs Язик. Перший раунд!

  1. Пропущено “намовляння” (129) / “намова” (132) – це росiйською “наговор”

    “Мовник” (6). У російській є відповідник – “язычник” (відбулося чередування “к / ч” для поліпшення вимови). Але це слово має зовсім інше значення. До речі, в українській це російське слово також використовується, без “перекладу”.

    “Мовби” (230) – це просто “будто”. А “как будто бы” – відповідник слова “мовбито” (232)

    Пари “невимовний” (237) – “неописуемый”, та “намова” – “наговор” говорять про умовність “обов`язковості” створення саме від корення “-мов-” (“-яз-“). Адже в обох випадках використані близькі до “мови” похідники “говорить” і “описывать” (хоча це більш “візуальне” слово, ніж “аудіальне”).

    Не сперечаючись щодо старшості однієї з мов, не можу повністю погодитися з постулатом “більше однокореневих слів – старіше мова”. “Перша” (найстаріша) руська мова на землях нинішньої Росії зазнала більшого впливу, ніж мова центральної України (котра у нас визначена літературною). Руську мову Росії можна порівняти з українською на Закарпатті. Татарська, мови північних народів вплинули на неї дуже суттєво. Не лише на рівні запозичення слів, а й на рівні словотворення і граматики.

    Що ж до кількості слів (як показника величі мови) пропоную коротеньку статтю від Adam Jacot de Boinod. http://glebovtranslation.blogspot.com/2014/05/Adam-Jacot-de-Boinod.html

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *