17 Гру

Про мовну політику


Поразку українців в опануванні свого інформаційно-культурного простору, а отже і у справі зростання національно свідомої частини населення, що її наслідки показали й останні вибори, зумовила неправильна стратегія державної культурної політики, яка виявляється в кількох аспектах.

По-перше, наша культурна політика зосереджується на підтримці застиглих музейних форм культури – спорудженні пам’ятників, реставрації площ, створенні музеїв. Ніхто не заперечу­ватиме, що це надзвичайно важлива ділянка роботи, але вона має поєднуватись з не меншою увагою до культури, пов’язаної з жи­вими повсякденними практиками, з відтворенням і створенням, зокрема через електронні мас-медія, україномовних середовищ. У цьому зв’язку гроші, витрачені на перебудову Майдану Неза­лежності, значно результативніше спрацювали б на українську національну ідею, якби їх вклали у виробництво україномовних мультфільмів для дітей і переклади зарубіжних мультфільмів на українську мову.

Ще одна тактична помилка в намаганнях розширити сфери вживання української мови полягає в перебільшенні засобів пря­мої пропаганди – звернень, закликів любити «солов’їну», «кали­нову» рідну мову, патріотичної риторики, декламацій і співів агі­таційно-мобілізаційного характеру. Натомість на тлі майже всу­ціль російськомовної розважальної культури, яка ненав’язливо формує російський світогляд, залучаючи чинники інтересу, гри, жарту, обмеження україномовності агітаційно-закличними жан­рами, які апелюють до обов’язку, примусу, нерідко не тільки не досягають мети, а й викликають у молодіжному середовищі ефект, прямо протилежний бажаному.

До цього слід додати, що зарубіжні дослідження психології двомовних і двокультурних соціумів довели, що в ситуації мов­ної конкуренції намагання обґрунтувати потребу говорити од­нією з мов мотивацією її «мелодійності» чи якихось інших по­зитивних якостей свідчить лише про те, що ця мова упосліджена, підпорядкована іншій, оскільки вживання своєї мови на своїй території не потребує мотивацій – воно є природним.

Враження неприродності вживання української мови, ілюзія її нібито «насильницького» впровадження якраз і спричинена порушенням природного зв’язку української мови з її носіями на своїй споконвічній території, тривалими таки насильницьки­ми процесами відчуження українців від своєї мови.

Психологічні причини неефективності прямої пропаганди патріотичних ідеалів у сучасному українському соціумі розкрив Орест Ткаченко у статті «Українська мова і українська культура»:
«Нація у постійній боротьбі за життя, за виживання, нація в облозі, звичайно не може дозволити собі на розслаблення, і че­рез це в ній стають непопулярними назагал поети та письменники-гедоністи, що кличуть до радощів життя, розкривають усю розмаїтість людського щастя в світі рідної природи, дружби, ко­хання. Але тим самим зменшується й привабливість літератури. Бойові заклики і марші привабливі лише для тих, хто став частиною нації і глибоко відчуває її потреби. Той же, хто ще стоїть від­далік, хто тільки придивляється до національної культури й мови, може бути знеохочений, відштовхнутий від них… Тут видається доречним порівняння свідомих українців з вояками, що їх беруть до війська на підставі мобілізації, які перебувають у стані мобілізаційної готовності. Що ж до українців «несвідомих», над­то російськомовних, то це лише потенційні рекрути, що можуть піти до війська тільки добровільно. Перші навіть не потребу­ють закликів і маршів, бо знають, за що мають воювати. Другі ще несвідомі цього і тому слід, насамперед, показати їм усю широчінь і привабливість українського (і українськомовного) світу, відбитого в українській літературі, у якій вони мають знайти все, що тільки може привабити людину найрізноманітніших смаків. Тільки відчувши, наскільки цей світ багатий, і зрозумівши, що за нього варто боротися, вони будуть готові сприйняти як близь­ку собі й закличну бойову поезію, якої так багато в незабутніх національних героїв України».

(“(У)мовна (У)країна”, Лариса Масенко, 2007)


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *