21 Лис

Накінець? Наре́шті, вре́шті, зрештою, кіне́ць кінце́м, насамкіне́ць…


Накінець? Наре́шті, вре́шті, зрештою, кіне́ць кінце́м, насамкіне́ць...
Слово “накінець” дехто вважає росіянізмом, хоча воно трапляється у творах наших письменників, зокрема у Івана Франка та Ольги Кобилянської. У цьому дописі ми вирішили вам нагадати про інші прислівники:

Наре́шті,
вре́шті,
зрештою,
кіне́ць кінце́м,
насамкіне́ць,
наоста́нку,
наоста́нці,
вкінці́,
напослі́док,
наси́лу…

До речі, на письмі прислівник “нарешті” відокремлюється комами як вставне слово:

1. Якщо вказує на зв’язок думок, порядок викладу. “Та й, нарешті, ви зможете дістати в нього належну консультацію” (з газети).
2. Якщо наголошує, що член речення, при якому воно стоїть, завершує сказане або є останнім у переліку. “Минають села, наче сни. І от, нарешті, засиніли Дніпропетровщини лани” (Володимир Сосюра).
3. Якщо дає оцінку факту, служить для висловлення нетерпіння, незадоволення і под. “— Чи ти скінчиш, нарешті, нещасний комедіанте!” (Михайло Коцюбинський).

А знаком оклику його відокремлюють тоді, коли цей прислівник уживається для вираження радості, захвату, задоволення тощо (в значенні вигуку). “Нарешті! Наші дорогі гості приїхали” (з газети).


One thought on “Накінець? Наре́шті, вре́шті, зрештою, кіне́ць кінце́м, насамкіне́ць…

  1. Слово “решта” не є питомо українським, а є запозиченням із польської куди воно потрапило з німецької das Rest (залишок, здача, останок, залишок).
    Ви сильно переймаєтеся “росіянизмами”, але геть забуваєте про полонізми яких в нас значно більше, не так богато як церковнослов’янизмів у російській, проте все ж вагома частка.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *