09 Гру

Креш


креш, криси

КРЕШ, Вінця
КРИ́СИ, ів, мн.
1. Відігнуті краї капелюха, бриля тощо.
2. Краї посуду, човна тощо.

—-
Як засядем, браття, коло чари,
Як засядем, браття при меду,
То хай ідуть турки-яничари,
А я й вусом не веду.

Приспів:
Кришталева чара – срібнеє дно,
Пити чи не пити – все одно.
Кришталева чара – срібна креш,
Пити чи не пити – все ж умреш.

На тім світі не дадуть горілки,
Ані пива-меду, ні вина,
Смоли трошки та тії дощівки, –
Пиймо ж, браття, пиймо все до дна!

Приспів.

Як засіли наші коло чари –
Гриць, Оверко, Федір, Миколай,
Як смикнули тії шпаргатівки,
То вони забули і про рай!

Приспів.

А як прийде, браття, костомаха,
А як прийде, браття, із косой,
Я скажу їй: “Будь здорово, свахо, –
Випий, кумцю люба, ізо мной!”

Приспів.
https://soundcloud.com/ivan-qupaliv/zx9hkfcaqbsg


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *