30 Чер

Язик до Києва доведе?

navigator

Досліджуємо далі словник Бориса Грінченка — на черзі невеличка збірка цікавих прислівників, якими давні українці послуговувалися під час мандрівок. Ясно, що сьогодні вже так ніхто не розмовляє, але уявімо на мить, що ми опинилися у XIX столітті — чи змогли би ми порозумітися з нашими пращурами?

Де́сбіч — По правий бік

За́біч — 1. в стороні; 2. затишний куток (Це місце було забіч від тих доріжок та алей, де звичайно гуляла міська публіка, — отже там їм ніхто не міг на перешкоді стати.)

Зо́пак — В зворотній бік

Зу́спіт — Назад (Однак в одну й ту саму річку двічі не вбредеш, коли б сталося диво і вона раптом потекла зуспіт, то Сергій, якому завжди щастило, наче голому в кропиві…)

На́бік — 1. На правий чи лівий бік чого-небудь. 2. На відстань від кого-, чого-небудь. 3. Залишаючи поза увагою; не звертаючи уваги.

Навзбіч — Стороною. (Поїхав не навпростець, а навзбіч.)

Навпрачки́ — Навпростець

Навсо́нні — На сонячному боці, на освітленому сонцем місці. (Ось навсонні дім із величними фронтонами й кольонами, теплівські луги, гетьманські будинки, незліченні комори, стайні й льохи, а на ґанку старого флігеля рожеволиций дідок із паличкою…)

Направе́ць — Направо. (Жінка почала збиратися туди, а чоловік тим часом вбрав якесь старе вбрання, замастив лице та й побіг направець через городи.)

На́опа́к — 1. В протилежний бік; 2. навпаки, навиворіт (Написав письмо наопак.)

Невзаворо́ті — Не по дорозі

Оба́поли — Те саме, що обабіч. (Розлогий український степ широко розкинувся обаполи — рівний і плаский)

О́бік — 1. присл. Поряд, поруч. 2. у знач. прийм., з род. відм. Уживається при вказуванні на положення одного предмета щодо іншого у знач. біля, поряд. (Трохи обік, край високої кручі, на камені самотньо сиділа молода жінка)

Обіч — 1, присл. Поруч, поряд. 2. у знач. прийм., з род. відм. Уживається при вказуванні на положення одного предмета щодо іншого у знач. біля, поряд, поруч. (До самої стежки, що круто спадала до Вужачої, вони йшли обіч)

О́даль — Віддалік. (Одаль від інших людей, на краю многошумного моря Ми живемо, і чужі поміж нас не мішаються люди)

О́двір — біля двере́й (Ста́ньте о́двір, щоб лихі́ соба́ки не повтіка́ли)

Околя́сом — Кружним шляхом; кругом. (І він околясом пішов до свого намету.)

По́біч — Те саме, що поряд (Ми їхали побіч у рафику, стояли побіч на цвинтарі.)

По́ве́ртом — (по)вертаючись назад; по дорозі назад.

Поворітьма́ — по дорозі назад (додому); (по)вертаючись назад (додому); (Їхавши поворітьма, заїхав до його.)

Поде́сьбіч — право́руч (Через міст, поминувши чорні проти білого снігу викрутаси Буга, звуженого до в’юнкої стежки широкими забережнями, звернули подесьбіч, у напрямку до базару.)

Позавгорі́дно — 1. іти, піти, їхати і т. ін. Кружним шляхом, стороною; городами, а не вулицею; 2. говорити, казати і т. ін., перен. Не прямо; натяками. (Ви ніколи мені щиро не скажете, а завжди манівцями, позавгорідно.)

Поо́біч — Те саме, що обабіч. (Пообіч рівних стежечок важко хилилися айстри)

Простяко́м — на(в)просте́ць, на(в)пряме́ць (Він їхав до нас простяком, а не тим шляхом.)

Су́біч — Те саме, що обіч.

Утропі́ — слідом (Ми їхали утропі за тобою.)

29 Чер

Біжка, навскач, плигом…

 

Біжка, видрібцем, виплигом

Коли Ви востаннє вживали в розмові ці слова? (частина 5)

Біжка́ — Бігом
Ви́дрібцем — Дрібними кроками, дрібочучи.
Ви́плигом — Ви́стрибом, ви́скоком, підскоком
Ви́стрибом — Стрибаючи, підстрибуючи.
Вихиля́сом — Вигинаючись, звиваючись, роблячи вихиляси.
Дра́ла — Швидко тікати куди-небудь.
Зги́нці — Зігнувшись, пригнувшись.
Наввипередки — Намагаючись перегнати один одного в бігу, плаванні і т. ін.
Навска́ч — Роблячи стрибки, дуже швидким бігом.
Навспи́ньки, навспиня́чки — навшпи́ньки
На́зирком, на́зирці — Слідом, услід за ким-, чим-небудь, не відстаючи; Потай, непомітно для інших; крадькома.
О́каряч — Розставивши ноги.
Пі́дбігцем — Майже бігом, бігцем;
Пі́дтюпцем — Дрібними швидкими кроками.
Пі́хом, піхо́ю, піхото́ю — Пішки.
Пла́зом — Не відриваючи тіла від якої-небудь поверхні; повзучи.
Пли́гом — Підстрибуючи, роблячи стрибки.
По́повзом — Перебираючи ногами й руками по якійсь поверхні; повзучи.
По́ступцем — Крок за кроком.
По́топтом — Топчучи все або всіх на своєму шляху, нещадно знищуючи когось, щось.
Прило́гом — Схили́вшись, зігну́вшись, хильцем.
Пристрибом — Підстрибуючи, стрибаючи.
Прожо́гом — Стрімголов.
Ско́чки — Роблячи стрибки, дуже швидким бігом.
Скули́ніг — Підібга́вши (підгорну́вши) но́ги
Споти́кача — Спотикаючись.
Чва́лом — Дуже швидким бігом; навскач.
————
Друзі, а ви знайшли у цьому шерезі прислівників той, який найкраще описує ваш шлях сьогодні на роботу?

28 Чер

Науковий жаргон — бар’єр між автором і читачем

Науковий жаргон — бар'єр між автором і читачем

Протягом останніх 10-15 років, коли йдеться про мову наукових публікацій, найчастіше обговорюють питання розбудови української термінології, впровадження рідної мови в наукову періодику. І це слушно: будь-яка розвинута мова повинна мати розвинутий науковий стиль. Однак за цією проблемою ми, здається, випустили з уваги той очевидний факт, що тексти бажано писати не просто рідною мовою, а й так, щоб вони відповідали канонам довершеного наукового стилю — ясності, логічності, точності, термінологічній визначеності. Read More

25 Чер

І все таки вони не “есбеушники”

Есбеушник, есбіст, есбівець

Досі немає усталеної назви працівників СБУ (Служби безпеки України). В неофіційному вжитку їх іменують “есбеушниками”. Ця назва трапляється і в газетно-журнальній періодиці, пор.: Редактора сайту есбеушник викликав “на ковьор” (День, 4 серпня 2008). Вона поширилася в українській мові під впливом російської відабревіатурної розмовної назви “кагебешник”.

Уживають ще дві назви працівників цієї Служби — “есбіст” та “есбівець”: Наразі есбісти встановлюють українського замовника спецтехніки та модного одягу (Високий Замок, 16 серпня 2008); Есбівці сікли журналістську маячню (Україна молода, 24 серпня 2008). Обидві утворені від скороченої буквеної абревіатури СБ, а саме від назв двох її букв — есбе — за допомогою суфіксів – іст та -івець, що приєднуються до усіченої (без е) назви: есбе + -істесбіст; есбе + -івецьесбівець. Це відповідає правилам українського відабревіатурного творення іменників, пор.: ПРП (пеерпе) + -іст → пеерпіст , УНП (уенпе) + -іст → уенпіст , НДП (ендепе) + -іст → ендепіст, СНД (есенде) + -івець → есендівець. Із двох утворень — есбіст, есбівець , придатних для офіційного використання в українській мові, рекомендуємо надати перевагу назві есбіст, бо вона продовжує узвичаєну традицію творення та називання (пор. КДБ — кадебіст) працівників цього органу спеціального призначення.
(Катерина Городенська)

25 Чер

“На́личко”, “етике́та”, “шоколя́да”, “цуке́рок”, “караме́ля”…

“Шоколяда”, “наличко”, “цукерок”, “карамеля”, “цитрина” – зовсім не галицизми, як можна подумати з першого разу. Це зразок “скрипниківки”, яка була офіційним правописом Української Соціалістичної Радянської республіки (УСРР) з 1928 до 1933 рр.

Російською,"Українською","Джерело"
Этикетка,"на́личко, етике́та","Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т.Садовський)"
Шоколад,"цуке́рок (-рка), цуке́рик, цуке́рка, (гал.) цуко́рок","Російсько-український словник 1930р. (О.Ізюмов)"
Конфе́та,"цуке́рок (-рка), цуке́рик, цуке́рка, (гал.) цуко́рок","Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)"
Караме́ль,"караме́ля","Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)"
Лимо́н,"цитри́на, лимо́на","Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)"

 

24 Чер

ДÓНЬКА – ДÓНЕЧКА – ДÓНЯ, АЛЕ ДОЧКÁ

Наголос дочка, донька, донечка, доня

У слові “донька” нерідко наголошують другий склад чи то подібно до слова “дочкá”, чи то під впливом його наголошування в говірковому мовленні. В українській літературній мові “донька” і всі спільнокореневі з ним слова мають наголос на першому складі, пор.: дόнька, дόня, дόнечка, дόньчин. На цьому ж складі він залишається і у відмінкових формах однини (пор.: дόньки, дόньці, дόньку, (з) дόнькою, (на) дόньці, дόнько) і множини (дόньки, дόньок, дόнькам, (з) дόньками, (на) дόньках), а також у сполуках із числівниками два, три, чотири (пор.: дві дόньки, три дόньки, чотири дόньки).

Слово “дочка” не має такого послідовного наголошування, бо у відмінкових формах однини, крім кличного відмінка, та у сполуках із числівниками два, три, чотири в нього наголошений другий склад (пор.: дочкá, дочкú, дочцí, дочкý, (з) дочкόю, (на) дочці, але дόчко; дві дочкú, три дочкú, чотири дочкú); у формах множини наголос у цьому слові перетягується на перший склад (пор.: дόчки, дόчок, дόчкам, (з) дόчками, (на) дόчках).

Отже, правильно наголошувати “дόнька” і “дочкá”.
(Катерина Городенська)

24 Чер

Підходящий, але не той, що треба!

У засобах масової інформації та повсякденному мовному вжитку поширеним стало слово “підходящий” зі значенням “той, який відповідає певним вимогам, умовам, придатний для чогось, з яким можна погодитися” (Великий тлумачний словник сучасної української мови, 2005. – С. 969). Напр.: Для успіху нечестивої справи було обране саме підходящий момент (Голос України, 27 липня 1991 р.); Як вибрати підходящий віддалений банкінг? (ВКурсе, 12 жовтня 2010 р.); Як вибрати підходящий фітнес-клуб? (Woman’s magic, 3 січня 2011 р.); Шукаєте підходяще авто? Ми Вам допоможемо! (З рекламного оголошення) та ін. Проте українською мовою згадане значення краще передавати за допомогою прикметників-синонімів прийнятний, відповідний, можливий, задовільний, оптимальний,слушний, вдалий, сприятливий, вигідний, непоганий, пристойний, придатний і под., вибір одного з яких залежить від конкретної мовної ситуації. Пор. у таких реченнях: 57 років – прийнятний, можливий (замість підходящий) вік для пізнання радостей материнства (Newstarget.com.ua); Для контейнерних рослин дуже важливий відповідний (замість підходящий) ґрунт (ArtФлора); Незаперечними японськими лідерами в цій галузі є Seiko та Citizen: непоганий дизайн, гарна якість і цілком задовільні (замість підходящі) ціни (Українське слово,13 січня 2011 р.); “Мартін Каймер з’явився в дуже слушний, вдалий (замість підходящий) момент, – сказав Лангер. – Сподіваюся, його перемога збереже зацікавленість у гольфі й навіть збільшить її” (Укрінформ, 19 серпня 2010 р.); Хто найдостойніший (замість найбільш підходящий) суперник для Володимира Кличка? (Слово і Діло, 30 вересня 21010 р.); На сьогодні поліпропілен — найкращий (замість самий підходящий) матеріал для виготовлення труб каналізаційної системи (З технічної літератури) тощо.
(Лариса Колибаба)

22 Чер

Гм, тавро фашизму? Десь ми це вже бачили ))

Журнал «Мовознавство», №1, 1934 рік:

«Загалом, як теорія, так і практика, що виходила останнім часом з стін Інституту української наукової мови і Науково-дослідного інституту мовознавства,  була не чим іншим, як войовничою програмою українського фашизму в мовознавстві, спрямованою на те, щоб спинити буйний розвиток української мови, втиснути цей розвиток в рамки ХVІІІ-ХІХ століття, скерувати його на шлях буржуазного Заходу, відірвати від культурного й мовного розвитку наших братніх республік, зокрема РСФРР».

18 Чер

Черепа́шка, му́шля, раку́шка, ско́йка

Черепа́шка, му́шля, раку́шка, ско́йка

  1. ЧЕРЕПА́ШКА, и, жін.
    1. Загальновживана назва слимаків, молюсків і т. ін. із стулчастим або іншим твердим захисним покриттям.
    2. Тверде захисне покриття деяких безхребетних тварин (слимаків, молюсків і т. ін.) у вигляді стулок або витої коробочки.
    3. ент. Невелика хоботна комаха, що є небезпечним шкідником злакових культур.
    4. Зменш.-пестл. до черепаха.
  2. МУ́ШЛЯ, і, жін. Те саме, що черепашка.
  3. РАКУ́ШКА, и, жін., діал. Черепашка (у 1, 2 знач.).
  4. СКО́ЙКА, и, жін.
    1. Стулка черепашки двостулкових молюсків.

    2. Двостулковий молюск, черепашка якого вкрита перламутром і використовується для виготовлення гудзиків, прикрас і т. ін.

14 Чер

Про слова «безплатний» і «безкоштовний»

Безплатний довіз - безкоштовна доставка

В українській мові звичайні в ужитку вислови:
безплатна, платна — путівка, вистава;
безплатні, платні — лекції, уроки, заняття, послуги;
безплатний, платний — проїзд, концерт, вхід до музею, консультант;
безплатне, платне — навчання, лікування, харчування, користування чим-небудь.

Але що маємо в сьогоденних засобах масової інформації? Газети друкують: «безкоштовна передача частини накладу у бібліотеки», «безкоштовно передав колекцію державі»; теле і радіо передачі перенасичені висловами: «навчання безкоштовне», «доставка безкоштовна», «виклик майстра безкоштовний». Read More