15 Гру

Особливості наголосу іменників у сполученні з числівниками два, три, чотири


Іменники чоловічого роду, що в називному множини мають наголос на флексії, у сполученні з числівниками два, три, чотири одержують наголос такий, як у родовому однини: син, множина сини́, але “два, три, чотири си́ни“; брат — брати́, “два, три, чотири бра́ти”; шлях — шляхи́, “два, три, чотири шля́хи”; учи́тель — учителі, “два, три, чотири вчи́телі”; лі́кар — лікарі́, але “два, три, чотири лі́карі.”

Згадаймо у Шевченка:
“Не вертаються три бра́ти — по світу блукають,
а три шля́хи широкії терном заростають.”

Так само іменники жіночого роду, що в називному множини мають наголос на флексії — сторінки́, вчительки́, жінки́, при числівниках дві, три, чотири одержують наголос родового однини: “дві сторі́нки”, “три вчи́тельки”, “дві жі́нки”…

Навпаки, ті, що в називному множини мають наголос на основі (до́чки, бо́розни), при поєднанні з числівниками дві, три, чотири переносять наголос на флексію: дві, три, чотири дочки́, борозни́

(За О. Сербенською)


18 Лис

Відроджуємо забуту лексику

Як часто послуговуємось давніми словами “далебі”, “себто”, “сливе”, “позаяк”, “поготів”, “паче”. У свій час цими словами творили наші великі класики, І. Котляревський, Т. Шевченко, І. Франко й інші. “Словник української мови” тлумачить їх як застарілі або розмовні слова. Заглибимось у їх семантику.

Коротку лексему “далебі” витіснили слова “правду кажучи”, “справді ж”, “дійсно”. “Я, далебі, в тім не виною, що так роз’їхався з тобою”, – писав Іван Котляревський. “Далебі, що правда”, – М. Максимович.

Цікавим зі стилістичного погляду є забутий прислівник “сливе”, який замінило слово “майже”. Цим словом послуговувалась Леся Українка: “Останнє листя падало з дерев сливе без шелесту”.

Сполучення “тому, що”, “через те, що” витіснили давній сполучник “позаяк”. “Позаяк цікавого не маю що писати, тягтиму далі свою подорож, хоч, може, вона тобі теж не цікава”, – писав Михайло Коцюбинський.

Лаконічне “поготів” замінило сполучення “тим більше”. Приклад з листа Лесі Українки до А. Кримського: “… щодо фотографії, бо в мене її навіть в Києві готової нема, а вже тут і поготів”.

Заслуговує на увагу також лаконічне слово “паче”, що означає “більше, краще, тим більше”. Цитуємо Т. Шевченка: “… щоб нагріть його [Давида], взяли, Царевен паче красотою. Дівчат старому навели”.

Вважаю, що слова, які проаналізовано у цій статті, повинні збагачувати наш лексикон, бути його окрасою та силою, що криється у їх лаконізмі та давності.(Оксана Лутчин)

17 Лис

Да-да-да-да…

Дакання
Рідко яка розмова обходиться без стверджувальної частки “так” і заперечної “ні”. І вельми прикро, що вони в багатьох місцевостях України під нав’язливим русифікаторським впливом виштовхуються частками-покручами “да” і “нє”. Надто першою з них. Тільки й чуємо: да, да-да, да-да-да! А за літературною нормою саме слово “так” має вживатися під час відповіді, що підтверджує правильність думки, згоду слухача чи опонента з аргументами, фактами, готовність на якусь дію. Його можна замінити синонімічними “авжеж”, “атож”, “справді”, розмовними “еге”, “еге ж”, “аякже”, але тільки не “да”. Цьому слову закрито дорогу до порядного товариства і публічної сфери вживання.
Read More

21 Жов

Складні вИпадки наголошення слів

 

Наголоси. Складні випадки

Наголос на 1-му складі

дОгмат, кИдати, вИпадок, рАзом, рОзвідка, вІрші, вІршів, прИповідка, Олень, спИна, цАрина, немає чАсу, щИпці, грОшей, дрОва, зОзла, фОльга, кУрятина, бУдемо, дОлішній, пІдлітковий, дОнька, рЕшето, зАгадка

Наголос на 2-му складі

фенОмен, везлА, генЕзис, завдАння, абИ де, аджЕ, абИколи, анІж, рондО (шрифт), рубЕль, рукОпис, правОпис, перЕбіг подій, пізнАння, новИй, щавЕль, борОдавка, вимОга, вітчИм, граблІ, дочкА, зубОжіти, зубОжілий, фартУх, подУшка, позАторік, трісктОнява, ненАвидіти, добУток, квартАл, налИгач, дичАвіти, чорнОзем, чорнОслив, оптОвий, отАман, індУстрія

На 3-му і … складі

розв’язАння, сільськогосподАрський, сторінкИ (множина), одинАдцять, кіломЕтр, ідемО, беремО, абИяк, ідетЕ, асиметрІя, бюлетЕнь, навчАння, псевдонІм, кропивА, болотИстий, валовИй, ветеринАрія, інженЕрія, мозолИстий, наздогАд, некролОг, осокА, каталОг, бюлетЕнь, рукопИсний, кулінарІя

Подвійний наголос

пОмИлка, зАвждИ, назАвждИ, правОпИсний, прОстИй, слІзьмИ, рОзбІр

Два наголоси у словах

рАботоргІвля, привАтнорабовлАсницький