09 Лип

Добір українських форм


Жорсткий

У сучасній пресі, у виступах політичних діячів можна почути такі словесні пари: жорсткі умови, жорсткі вимоги, жорсткий графік, жорсткий контроль, жорстко відповів, жорсткий строк, жорсткі заходи, жорсткі норми. Звідки така любов до слова, яке у низці висловів не завжди добре звучить. Секрет тут простий. Творці офіційного язичія вимагали від мовців вживати це слово там, де по-російськи треба сказати “жёсткий”. Так рекомендували і редаговані адептами язичія словники. Ці вимоги й «рекомендації» за часів СРСР підкріплювала загроза репресій.

Read More


12 Тра

Професора чи професори?

razy copy

Навіть від людей з вищою освітою можна почути: професора пішли, вчителя засідають, офіцера виїжджають на полігон. Наголос, звичайно, ставлять на закінченні. Це не по-українському. У називному множини іменники чоловічого роду другої відміни, що позначають осіб, мають закінчення -и (для твердої групи): професори, офіцери та -і (для м’якої та мішаної груп): вчителі, секретарі.

Read More

29 Кві

Об’єм чи обсяг

Ці слова розрізняються за значенням, а відповідно — й здатністю сполучуватися з іншими словами.  Об’єм — “величина у довжину, висоту й ширину, вимірювана в кубічних одиницях”. Вживається у сполученнях: “об’єм конуса, куба, циліндра, колби, посудини, приміщення, кімнати, вагона, котловану, печі, тіла, серця, мозку, повітря, рідини”; об’єм може бути великий, малий, невеликий, значний, повний, середній. Нормативними є вислови: “визначити об’єм чогось”, “циліндр об’ємом 400 кубічних сантиметрів”, “тіло в об’ємі має п’ять кубічних дециметрів”, “об’єм повітря збільшується при нагріванні” та ін.

Обсяг — взагалі “розмір, величина, кількість, значення, важливість, межі чогось”. Вживається зі словами: “обсяг роботи, капіталовкладень, будівництва, бюджету, заготівель, промислової продукції, знань, інформації, брошури, книжки, рукопису, поняття, слова, навантажень”, обсяг може бути величезний, значний, невеликий, середній. Можна сказати: “визначити обсяг”, “підрахувати обсяг”, “величезна за обсягом і значенням праця”, “у повному обсязі”, “брошура обсягом 20 сторінок”. Уживання таких словосполучень, як “об’єм робіт”, “об’єм інформації” (потрібно: обсяг), а також “розмір статті”, “розмір книги” є порушенням норми. (“Антисуржик” за редакцією О. Сербенської)

20 Гру

А чи знаємо ми всі значення цього слова?

Дріб значення слова

ДРІБ
1. Дрібні свинцеві кульки, які вживаються для стрільби з мисливської рушниці.
2. Часто повторювані, короткі, переривчасті звуки, що виникають від ударів по чому-небудь, при стрільбі.
3. Число, що складається з частин одиниці. Одна частина або сукупність кількох однакових частин одиниці називається дробом
4. Свійська птиця.
5. Малі діти; дрібні тварини.

УВАГА! Невеличкий конкурс.
Напишіть у коментарях значення слова “дріб”, які ми не вказали.

24 Лис

Накалятися, закалятися і розпалюватися, гартуватися

Гартувати, гартування, гарт

Кореспондент Українського радіо, розповідаючи про становище на Полтавщині перед виборами, підкреслює, що пристрасті накаляються навколо кандидатури на пост Президента України. Слова «накаляти», «закаляти» в українській мові означають «забруднити»: «Накаляла білі ручки, Кватирочку одсуваючи» (П. Чубинський); «Поруч з нею йшла молода панна, підіймаючи трохи спідничку, щоб не закалятись» (Леся Українка); «Приходжу якось і йойкнула: Світланочка лежить, пробачте, підмочена, закалялась, бідненька» (В. Логвиненко). Не думаю, що на Полтавщині доходить аж до цього. Либонь, кореспондент мав на увазі, що пристрасті розпалюються (розгоряються), та невдало переклав російське слово “накаляются”. Від цього слова в російській мові утворено низку похідних, які в нашій мові перекладаються іншими відповідниками:

російською, українською
закаляться, гартуватися
закалка, гарт гартування
закаленный, загартований гартований
калить, розжарювати
накаливание, розжарювання
накал, жар

(Проф. О. Пономарів)

18 Лис

Варто і досить

Без достатніх доказів інколи відмовляють у праві на користування присудковим словом “варто” на позначення умови швидкого здійснення чогось: «Варто було тільки поглянуть на мене в той вечір, як панна Анеля запрохала мене кататься» (М. Коцюбинський); «Каховка поставала перед ним, як біле, веселе місто-ярмарок у пишній зелені, у каруселях, у весняних барвистих райдугах, під якими кожному везе, під які лише варто вступити, як у кишенях тобі вже задзвонять легендарні таврійські червінці» (О. Гончар). У таких конструкціях “варто” синонімічне словам “досить”, “як тільки”, “тільки-но”. (О. Пономарів)

18 Лис

Друзі, пам’ятаєте прислівник “влад”?

прислівник Влад

ВЛАД (УЛАД)
1. До ладу, як треба.
Ми в луг підем всі з косами,
І як станем вряд,
Він устелеться травами,
Скошеними влад
(Марко Кропивницький)
// До речі, відповідно до обставин. Все — і постать, і убрання, І словечко завжди влад — Виклика зачарування; Кожен хвалить, кожен рад (Павло Грабовський)
2. Ритмічно, у такт. (Дехто з гостей приплескує їй влад долонями та приляскує пальцями (Леся Українка)
// Злагоджено, гармонійно. Стоять [дівчата] Перед Кіпрідою і влад Співають гімн (Тарас Шевченко)
3. Пасує щось до кого-, чого-небудь. Не знаю, чи влад Вам [І. Франкові] така робота? (Леся Українка)
// Відповідно до чого-небудь. Далебі, влад дівочим думкам ведуть розмову хлопці (Костянтин Гордієнко)

12 Лис

Замерзнути чи змерзнути?

Обидва ці слова походять від одного кореня, проте їх не можна вживати одне замість одного. Замерзнути озна­чає «стати твердим від холоду, перетворитися на кригу; згинути від холоду»: «Замерзло поле скрізь» (Є. Гребінка); «Там, де верби, тини і тополі, по ночах замерзає вода» (В. Сосюра); «Галки на деревах замерзали і, як шматки льоду, падали до долу» (Панас Мирний). А змерзнути — це відчути холод: «Змерзла ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься» (Г. Квітка-Основ’яненко); «Зима не зда­валась. Вівдя задмухала на світло. — Дивіться, як парує! Хіба ви не змерзли?» (М.Хвильовий).
(О. Пономарів)