17 Лип

Дорожня карта? План дій!


Дорожня карта - план дій

Щодня ЗМІ торочать про якусь “дорожню карту”:
«Видатки на науку збільшаться, але маємо запропонувати дорожню карту зміни принципів її фінансування»
«Нагадаємо, 13 червня на засіданні робочої групи Міністерства оборони України стосовно виконання дорожньої карти оборонної реформи на 2016-2020 роки було прийнято рішення…»
«Обидві країни мають скласти дорожню карту для розробки нових літаків до середини 2018 року, зазначається в ухваленому документі»

А де подівся традиційний “план дій”, чому про нього забули?


09 Лип

Добір українських форм

Жорсткий

У сучасній пресі, у виступах політичних діячів можна почути такі словесні пари: жорсткі умови, жорсткі вимоги, жорсткий графік, жорсткий контроль, жорстко відповів, жорсткий строк, жорсткі заходи, жорсткі норми. Звідки така любов до слова, яке у низці висловів не завжди добре звучить. Секрет тут простий. Творці офіційного язичія вимагали від мовців вживати це слово там, де по-російськи треба сказати “жёсткий”. Так рекомендували і редаговані адептами язичія словники. Ці вимоги й «рекомендації» за часів СРСР підкріплювала загроза репресій.

Read More

05 Лип

Вдача чи удача?

Вдача, удача

У словах «вдача» та «удача» чергування у та в не відбувається.

УДА́ЧА, і, жін. Позитивний, бажаний результат чого-небудь, щасливий збіг обставин для когось; успіх. Виявляється, казав майстер Альварес Наварро, над кожною з печей, коли почне закипати сталь, витає добрий птах удачі. Не сполохай його! (Микола Рудь); У час великих програшів зрадлива фортуна, коханка фатуму, підкидає нам дрібненькі удачі, аби хоч трохи відшкодувати втрату й розраяти, не дати впасти у розпач, отож і цього разу не поскупилась на поблажку — після довгого мовчання обізвався телефон і в Стаха.(Василь Шкляр, Ностальгія).
// Творча знахідка, досягнення в праці.

ВДА́ЧА, і, жін. Сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини і які проявляються в її діях, поведінці; характер.
Може, це тобі такі гадки підказує твоя жіноцька вдача, бо ваша вдача буває часом дуже чутка та почутлива і часом вгадує дещо наперед так само, як і далекосяглий розум. (Іван Нечуй-Левицький)
// Нахил або звичка до чогось. Чи ви не знали його вдачі, що він п’є? (Леся Українка, III, 1952, 469)
// Характерна риса поведінки тварини. Десь собачатко тут взялося Кудлате, миршаве, мале, Загавкало і аж зайшлося, — Таке було на вдачу зле… (Сергій Воскрекасенко, І всерйоз.., 1960, 70).

16 Чер

Рефлекс? Не забуваймо про синонім

Відрух - синонім до слова рефлекс

Кажуть: рефлекс
Не забуваймо про синоніми: відрух

1. Те саме, що рефлекс.
2. Те саме, що рух (перев. від себе) (про руку, ногу і т. ін.).

«Мені вже починає подобатися цей відрух огиди в Казимира, що і є найкращим доказом його моральної чистоти» (Ірина Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 16).

«Се був немов механічний відрух чуття, несвідома реакція характеру, привиклого до діяльності» (Іван Франко, Перехресні стежки).

«— Але ж у ній немає нічого, що б приваблювало погляди,— розчаровано промовив Гріті, погамувавши свій перший відрух.— Ти, старий ошуканцю, навіть ступаючи одною ногою у пекло, не відмовишся від паскудної звички обдурювати своїх замовників» (Павло Загребельний, Роксолана)

10 Чер

Понарошку? Ні, не навсправжки

не навспра́вжки (не наспра́вжки), не по-спра́вжньому, несерйо́зно, жа́ртом, жартома́, жарту́ючи
Неправильно: понарошку
Правильно:  не навспра́вжки (не наспра́вжки), не по-спра́вжньому, несерйо́зно, жа́ртом, жартома́, жарту́ючи.

«Малий Кузьма, переймаючи тонке материне вміння, мав покладатися не на чудо, а на самого себе, тому, не чекаючи, поки осягне всі складнощі й глибини таємничого мистецтва, відважно кинувся в плавбу по невідомих морях людських страждань, вибираючи попервах випадки легкі, майже незначні, пропонуючи свої послуги таким малим хлопцям, як і сам, лікуючи й не навсправжки, а мовби жартома, мовби ведучи якусь веселу гру, що тільки краєм зачіпала людську недугу, його й не сприймали всерйоз, дражнили то Розминайлом, то Розтирайлом, то Гладуном або Гладунчиком.» (П. Загребельний)

«Не займайте, може, з їх що й буде путнє. Рядок у футуристів безформений якийсь, бо, кажу ж, вони не насправжки ще пишуть, а дряпають.» (Остап Вишня)