13 Лип

Лаяти, що слина на язик принесе


Слина

«Се була крепка жінка і остра на язик, почала шарпати ся зо мною і лаяти, що слина на язик принесе» (Іван Франко, Терен у нозі)


20 Гру

Розоритися до решти (до останку, дощенту, геть-чисто, до послідку)

Розоритися до решти (до останку, дощенту, геть-чисто, до послідку)

Розоритися до решти (до останку, дощенту, геть-чисто, до послідку)
Звестися на ніщо (ні на що)
Геть зовсім (геть-чисто) зубожіти (збідніти)
Зруйнуватися вкрай (до снаги́)

17 Тра

Удаваний (нещирий, вимушений) сміх

Удаваний (нещирий, вимушений) сміх
Кажуть: Натягнутий сміх
Радимо: Удаваний (нещирий, вимушений) сміх.

«Мова — не калька: словник української мови»
Словник адресовано найширшому колу шанувальників української мови – від учня до вченого, від учителя до письменника. Докладніше http://mova.ga/knyzhky/

16 Тра

Вибити хвіст об тин

Вибити хвіст об тин

Вибити хвіст об тин — облишити залицяння

“Не турбуйся, мосьпане служивий! Знаю я, куди ви гнете. Вибийте хвіст об тин,— нужди мало, що чоловіка нема дома третій місяць!” (І. Котляревський, Москаль-чарівник, II).

14 Тра

Зав’язати косу (хустку)

Зав'язати косу (хустку)
Зав’язати косу (хустку) – взяти заміж.
“Не вернеться чорнобривий
Та й не привітає,
Не розплете довгу косу,
Хустку не зав’яже,
Не на ліжко — в домовину
Сиротою ляже!”
(Т. Шевченко, Причинна)

“Тяженько здихнула,
Дівчинонька каже:
«Той мене пригорне,
то косу зав’яже!»”

“Хто вінок розв’яже,
Той косу зав’яже,
Той дівча пригорне,
Щиру правду скаже.”
(С. Руданський, Калино-малино)

(Світлина Анни Сенік)

05 Тра

Не поможуть і чари, як хто кому не до пари…

не поможуть і чари, як хто кому не до пари;

Кажуть:
Насильно милим не будеш

Радимо:
На милування нема силування;
силою не будеш милою;
не поможуть і чари, як хто кому не до пари;
не спаруєш голубки з півнем, бо голубка півневі не рівня;
силком не націлуєшся;
силуваним волом не доробишся;
силуваним конем не поїдеш;
силою колодязь копати – води не пити;
не можна нелюба любить.

«Мова — не калька: словник української мови»
Словник адресовано найширшому колу шанувальників української мови – від учня до вченого, від учителя до письменника. Докладніше http://mova.ga/knyzhky/

04 Бер

Обдерти (обідрати) як липку…

mova-ne-kalka6

Кажуть:
Обдерти (обідрати) як липку

Не забуваймо:
Обдерти (обібрати) як овечку;
живцем (до голого тіла) облупити;
обголити кого; обібрати (обідрати) до нитки;
облупити як барана (білку);
обскубти як горох при дорозі.

Обдерти як липку – обікрасти дочиста. В часи Київської Русі чимало виробів виготовляли з лика (кори липи). Щоб отримати матеріал, умільці здирали з молоденьких липових дерев кору. По усіх лісах влітку стирчали голі стовбури начисто обдертих молоденьких липок. Від цього й провели аналогію до пограбованих людей (Зьобро О. Мова про мову // Високий замок).

Вислів походить зі звичаю обсівати поля горохом. Тепер це роблять радше за звичкою, а раніше сіяли його при дорозі для того, щоб голодний мандрівник, який іде в далеку путь, міг підживитися цим солодким, корисним овочем. «Як горох при дорозі» (хто йде, той і скубне) – так кажуть про нещасних, беззахисних людей, до яких нікому немає діла і за яких ніхто не вступається (Забіяка В. Світ фразеологізмів. Етимологія, тлумачення, застосування / В. Забіяка, І. Забіяка. – К. : Академія, 2012).

«Мова — не калька: словник української мови»
Словник адресовано найширшому колу шанувальників української мови – від учня до вченого, від учителя до письменника. Докладніше http://mova.ga/knyzhky/

05 Лют

Козел відпущення українською: Офірний цап…

Офірний цап; цап-відбувайло

Кажуть: Козел відпущення
Радимо: Офірний цап; цап-відбувайло.

«Мова — не калька: словник української мови»
Словник адресовано найширшому колу шанувальників української мови – від учня до вченого, від учителя до письменника. Докладніше http://mova.ga/knyzhky/

24 Гру

Поживився, як собака мухою.

mova-ne-kalka2
Кажуть: По бороді текло, а в рот не попало.
Радимо: Поживився, як собака мухою.

«Мова — не калька: словник української мови»
Словник адресовано найширшому колу шанувальників української мови – від учня до вченого, від учителя до письменника. Докладніше http://mova.ga/knyzhky/