13 Гру

Kебе́та


Кебета

Kебе́та
Здібність, уміння, хист; розум.

Чи так, батьку отамане? Чи правду співаю? Ех, якби то!.. Та що й казать? Кебети не маю (Тарас Шевченко);

[Кіндрат Антонович:] А ке, принеси мені води, побачу, чи є у тебе до того кебета? (Марко Кропивницький);

— Виміряти ліс — не така вже й проста справа, не у всякого вистачить кебети (Михайло Стельмах).


04 Гру

Нестелепа

нестелепа

Нестеле́па
Неповоротка, незграбна людина

— Знав би той нестелепа, як стріляю. Поцілив би йому крізь вічко його кольчуги прямо в пупа! Ги-ги! — Мовч! — суворо сказав Сивоок, бо вже вступали вони в Київ. (Павло Загребельний)

21 Лис

Накінець? Наре́шті, вре́шті, зрештою, кіне́ць кінце́м, насамкіне́ць…

Накінець? Наре́шті, вре́шті, зрештою, кіне́ць кінце́м, насамкіне́ць...
Слово “накінець” дехто вважає росіянізмом, хоча воно трапляється у творах наших письменників, зокрема у Івана Франка та Ольги Кобилянської. У цьому дописі ми вирішили вам нагадати про інші прислівники:

Наре́шті,
вре́шті,
зрештою,
кіне́ць кінце́м,
насамкіне́ць,
наоста́нку,
наоста́нці,
вкінці́,
напослі́док,
наси́лу…
Read More

15 Лис

За́гра́ва

заграва — (рос.) зарево

ЗАГРАВА, и, жін. Відсвічування, відблиск (переважно на небі) яскравого світла, пожежі, вогнів тощо.

«[Сухарик:] Я пам’ятаю одну ніч.. Від заграви пожеж було світло, як удень» (Іван Кочерга);

// Сяяння небосхилу під час заходу і сходу сонця.

«Криваво заходило сонце за хмари, обливаючи їх загравою» (Іван Франко);
«Край неба запалав червоною загравою. Сходило сонце» (Оксана Іваненко).

11 Тра

Хупа́вка

Хупавка, Хупавість, Хупавий
Хупа́вка — вро́дниця, кра́ля, хорошу́ля; гарна ошатна жінка.
Хупа́вість — краса, охайність, че́пурність.
Хупа́во — красиво, охайно.

(Автор фото — Майстерня Треті Півні​)

16 Гру

Навіч

Навіч

НАВІЧ, присл.
1. Своїми очима, особисто. — Ви ж так злякалися колись перспективи злиднів, а тут же побачили їх навіч… (Леся Українка); Гарматнки гримнули ще раз, і тепер вже й Данило загукав «ура», бо побачив навіч, як ганок П’ятої гімназії раптом наче вдарило молотом (Юрій Смолич).
// Наочно.

2. Перед очима, на очах, в очах; на очі. Бачили Орисю з якимсь паном, і якась дівчина навіть підгледіла, що то був Гордій; нарешті всім навіч прибігала Орися до Гордія в Радівку (Борис Грінченко); [Фамусов:] Де іншого шукать тобі взірця, як навіч приклад є отця? (Олександр Грибоєдов, Лихо з розуму, перекл. Рильського). І

3. Явно, очевидно; цілком. [Командор:] Я зумію одважно боронити прав лицарських, та тільки І треба, щоб вони були всім навіч безперечні (Леся Українка);
// Зовні. Завше певна в собі, тверда, навіч спокійна, — людина ся була чужа й незрозуміла для всіх, між ким доводилось їй жити (Дніпрова Чайка).

12 Гру

Триб життя

Триб життя

Триб.
1. Те саме, що шестірня. Скупе світло упало на горбату віялку, накриту брезентом, на блискучі триби січкарні (Григорій Косинка)

2. Хід, порядок. Лягаєм спати дуже рано, раніш 11-тої, бо тут уже такий триб (Леся Українка); Доїння відбувається бистро, раз заведеним трибом (Гнат Хоткевич);
// Спосіб життя. — Дасте ви жінці своїм трибом жити, і все пропало, рушиться сім’я (Петро Колесник) Ярина знала вже, що батьки її бідніють… хоч не показують сього перед людьми, навіть триб життя не змінюють. Коцюбинський.

Іти (піти) своїм трибом: а) іти, відбуватися своїм ходом (порядком). Справи пішли своїм трибом (Микола Олійник); б) іти своїм шляхом у житті. Так і помер Сахно. А як помер, залишились сини, пішли своїм трибом (Іван Микитенко); Поволі обертався знайомий вербівчанам, з року в рік повторюваний триб життя рідного села (Арсен Іщук); Триб мислення — напрям, склад думок. Психологи-фізіономісти твердять, буцім наш інтимний світ, як і триб мислення, характер та фах лишають карб на нашій зовнішності (Літературна Україна).