30 Сер

Позирк

Позирк

ПÓЗИРК, погляд

Не дивись, новий Нероне,
Хижим пóзирком тирана
На пожежу, що так яро
Мені душу обуяла!
Я ще дівчина-дитина,
Не соромлюся признаться:
За три місяці й два тижні
Мені буде вже п’ятнадцять.
(Мігель де Сервантес Сааведра
«Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі»,
з іспанської переклали Микола Лукаш і Анатоль Перепадя)

Сагайдачний уперіщив їх своїм важким темним позирком й мовив жорстко-ласкаво: – Панове полковники, у вас такий вигляд, ніби усіх ваших козаків вже понищено, а клейноди попалено. (Валерій Гаєвський, «Гопак під Хотином»)

«Слова, що нас збагачують: словник вишуканої української мови» – словник вишуканої української мови, покликаний відновити призабуті, а почасти несправедливо «викоренені» з народної свідомості, слова у нашій мові.

Замовляйте словник з підписом автора на сторінці http://mova.ga/knyzhky/

19 Сер

Посутній

Посутній
Посу́тній, я, є. Який має істотне значення, становить суть або стосується суті чого-небудь; суттєвий.

«Дощ лив і лив, я обмірковував прості й посутні слова, що їх скажу, коли Сержант складатиме свої нечисленні речі в стару коробку зпід харчової допомоги, виносячи їх із кабінету — тепер мого нового кабінету» (Адам Джонсон, «Син начальника сиріт», переклад з англ. Г. Яновської).

«Редакція видрукувала посутні заперечення київського професора, а щоб хоч якось усправедливити свій вчинок щодо першої фрази, в кінці було додано примітку, що, певно, київський колега в своїх дослідженнях користувався не досить виразними матеріалами…» (Павло Загребельний, «Диво»).

02 Сер

Присолоджувати (присолодити) язика

присолодити язика

Присолоджувати (присолодити) язика
— зводити наклеп на кого-небудь, нашіптувати, доносити.

Що за чорт? Всі, здається, добрі, а один диявол єсть. Невже ж самих себе остерігатись? А про те ні гадки, що Робусинський через тин. Він уже й битий був за доноси, то закаявсь і притихло. Хтось таки поспитав його: «Чи не ти язика присолодив?» – та він руками й ногами вихрестюється.

– Я б йому ще сіллю присипав, щоб знав, як язик присолодювати; та порохом натер би, – і показує руками, як то натирав би, прудко приговорюючи, – отак, отак, отак, натирав би! Отак, отак!
(Анатолій Свидницький, Люборацькі)

26 Лип

Гала́світа

галасвіта
— А що? Куди душа забажає… Галасвіта!
Вчителі перезирнулися між собою, і найстарша з них, повновида сива жінка, запитала:
— Це якийсь новий континент: галасвіта? Поясни, будь ласка, де він.
— А ви матір мою спитайте… Тільки що — так одразу: «А-а, галасвіта б ти пішов!» (Олесь Гончар).

«Півні кричать завзято, люди усміхаються одне одному, й хочеться радіти весні, яка хоч і барилась, та все ж таки настає, і хочеться поділитись з кимось настроєм своїм, і хочеться бігти — галасвіта!» (Євген Гуцало)

«Зосталась я. Думаю, як не до них, то до когось іншого приставати доведеться. То вже так, сама перед собою виправдовувалась, бо через нього — тепер уже знаю — не пішла тоді галасвіта. Може, воно й краще було б…» (Григір Тютюнник, Облога)

— Бачу вже, що, пригод шукаючи, такого собі лиха напитаємо, що вже не розберемо, котра в нас нога права, а котра ліва. Я так собі своїм убогим розумом міркую: чи не краще нам оце додому вертатись та за господарство дбати (пора, бачите, жнив’яна), аніж отак галасвіта їздити, потрапляючи з дощу та під ринву? (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса).

17 Лип

Дорожня карта? План дій!

Дорожня карта - план дій

Щодня ЗМІ торочать про якусь “дорожню карту”:
«Видатки на науку збільшаться, але маємо запропонувати дорожню карту зміни принципів її фінансування»
«Нагадаємо, 13 червня на засіданні робочої групи Міністерства оборони України стосовно виконання дорожньої карти оборонної реформи на 2016-2020 роки було прийнято рішення…»
«Обидві країни мають скласти дорожню карту для розробки нових літаків до середини 2018 року, зазначається в ухваленому документі»

А де подівся традиційний “план дій”, чому про нього забули?

17 Лип

Нудьгувати, нидіти

 Нудьгувати, нидіти

«Нудьгуючи, він крутився біля дверей і зазирав крізь щілинку в коридор, приноровляючись — стаючи навшпиньки або присідаючи, — щоб щось вгледіти» (Іван Багряний, Сад гетсиманський).

«Ой, важке наше життя! Ми нидіємо та чевріємо отут. Не живемо, та тільки животіємо в цій глушині» (Нечуй-Левицький).

11 Лип

За́крут

Закру́т
За́крут – крутий поворот, дугоподібний вигин.

«Стежка закручувала тут, понад ярок і п’ялася стрімко до вершка; власне на тім закруті була невеличка рівна платформа» (Іван Франко).

«Сів я на лавку та й жду. Переді мною шини, направо й наліво біжать, якби здоганяли себе.
На закруті зливаються в одну сіру смугу і гинуть.
По обох боках поля. Одні зорані, другі вже засіяні, треті ще вкриті стернею. Часом птах перелетить над ними, часом заєць шульне стернею, і – тихо» (Богдан Лепкий, Гостина).

// Крива, звивиста лінія. «Вподовж висот — химерні закрути траншей» (Олесь Гончар);
// Загнута частина чого-небудь. «Це була чорного буку, блискуче шліфована шестигранна палиця з прямим, майже як літера Г, закрутом для руки» (Іван Ле, Міжгір’я).

09 Лип

Добір українських форм

Жорсткий

У сучасній пресі, у виступах політичних діячів можна почути такі словесні пари: жорсткі умови, жорсткі вимоги, жорсткий графік, жорсткий контроль, жорстко відповів, жорсткий строк, жорсткі заходи, жорсткі норми. Звідки така любов до слова, яке у низці висловів не завжди добре звучить. Секрет тут простий. Творці офіційного язичія вимагали від мовців вживати це слово там, де по-російськи треба сказати “жёсткий”. Так рекомендували і редаговані адептами язичія словники. Ці вимоги й «рекомендації» за часів СРСР підкріплювала загроза репресій.

Read More